Чий же все-таки ставок?
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: Субота, 25 лютого 2012, 01:22
Громада в Україні завжди відігравала значну роль. Наприклад, дуже поширеними були громадські так звані позичкові каси чи шпихліри – громадські зернові сховища на випадок неврожаю, голоду. У господарюванні прийняті були супряги - спілка двох господарів для якихось трудомістких робіт чи толоки - толокою переважно збирали хліб, сіно, будували хати, громадські будівлі (церкву, школу тощо). Це взагалі тема дуже цікава і вимагає окремої статті, а ми зараз – трохи про інше. Вірніше, про те ж, але у нашому сьогоденні – про роль громади. За радянських часів направляючою і контролюючою, всеорганізуючою силою була компартія та її райкоми, обкоми і т.д. „Ініціатива карається” – це саме з тих часів вислів. Люди звикли, що ними керують і органами самоврядування, їхніми радами, також. Перша Конституція незалежної України задекларувала цей принцип, але питання – чи діє він? Вибухово діяв саме тоді – у 90-ті роки. РУХ – це дійсно народний рух. Як і в 2004-му - на Майдані. Та поступово народ охоплює зневіра і наше звичне „А все одно не поможе...” лише розв’язує руки тим, хто народ вважає бидлом. Громада здебільшого не знає про свої можливості, гірше того – не хоче знати. Не втомлююсь цитувати Петра Андрійовича Лук’яницю, мій старший товариш і порадник, наш активний дописувач говорив: „Мало таких, хто захоче класти свою голову на плаху”. Так образно називав громадську роботу, за яку нічого не мав, крім неприємностей. Щоправда, було ще одне, безцінне – вдячність людська. Але дійсно – таких людей мало.
Про все це і не тільки думала на семінарі, куди запросили як журналіста. Проводив його обласний освітній центр „Ініціатива” і Спілка молоді в Україні минулої суботи у Прилуках. Саме роботі громади й навчали, власне. Що значить навчали? Розповідали про шляхи вирішення – теорія і ділилися досвідом – практика.
Щоб ви повірили, що не просто „говорильня”, наведу приклад. У Ічнянському районі такі активні люди написали проект, під який їм виділили благодійні кошти, і вони розпочали облаштування міського парку.
А от у Талалаївці замахнулися на «крутяка»: він взяв у оренду місцевий ставок і тепер не допускає до нього жителів. Активісти налаштовані рішуче, а поборотися доведеться з районним начальством і службами, адже всі вони підписали такий договір. Як бачите, не боїться громада тяжби з владою. Треба вірити в себе. Ось поїду на черговий тренінг – і з вами поділюся.
Було нас семеро від Бахмача: представники громадських організацій, міської ради і депутатського корпусу, двох районних газет. Але бути активним нікому не забороняється – долучайтеся, не будьте байдужими до власного життя. А спосіб завжди можна знайти - було б бажання.
Сторінку підготувала Н. Теплова