Не беріть гріха на душу

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Продовжуються організаційні заходи із флюорографічного обстеження матіївців. Як свідчить прикрий досвід попередніх років, коефіцієнт корисної дії, якщо дозволите так висловитись, тоді був доволі низьким. І це при тому, що захворювання на туберкульоз набуває все загрозливішого характеру. Відвідини ж пересувної флюорографії дозволяють виявити цей небезпечний недуг на ранній стадії захворювання, що дає можливість вилікувати сухоти за коротший термін, з меншими матеріальними витратами і в рази зменшує ризик зараження оточуючих.


Пригадую випадок, коли працювала ще на молочнотоварній фермі у Мостах. Треба сказати, що повітря у хуторі цілюще, напоєне ароматами хвої. У нас із задоволенням зупиняються подорожуючі не лише підкріпитись та відпочити, а ще й помилуватися неповторними краєвидами і подихати духмяними пахощами соснових лісів. Ну звідки, здавалось би, взятись у нас на смолистому повітрі цій недузі. Тож як прийшло розпорядження їхати в райцентр на обстеження, зустріли цю новину досить прохолодно, навіть невдоволено. Проте тодішнє керівництво КСП налаштувалось рішуче – хто не пройде медкомісію, до роботи не допускатиметься. Хочеш не хочеш – поїхали. Був серед нас парубок, на нього глянеш – замилуєшся: високий, стрункий, жвавий. Обличчя так і дихало здоров’ям, мабуть, кожен тоді подумав, навіщо ще і йому їхати з нами. А просвітили легені і виявили за-хворювання. Одразу не повірили, що у нашого юного земляка така проблема, думали – то помилка. Мусив їхати ще раз, але й повторне обстеження дало той же результат. Лікувався, правда, відносно недовго, бо виявили сухоти на ранній стадії. От і думаю: а якби не поїхав, запустив хворобу та ще й заразив рідних, друзів, оточуючих?


Наш менталітет такий, що все сподіваємось на „може, пронесе?”. А правильно буде -усім дружно пройти обстеження. Так склалось, що переважна більшість нашого населення – люди похилого віку, тож виїзна флюорографія – можливо, єдиний шанс перевірити своє здоров’я. Дай, Боже, щоб ні в кого не виявилось того підступного захворювання. Так хотілось би, проте хай і нечасто, але все ж знаходять серед наших земляків недужих. Справа ця стосується не лише власного здоров’я, потрібно потурбуватись і про тих, хто поруч. І впевнена, що хто не дбає про громаду, бере на душу гріх.


Катерина Божок,
секретар сільської ради