Гетьмани України в Бахмацькому музеї
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 16 березня 2012, 17:41
Козацтво – це надзвичайно широкий у своїх вимірах і різноманітний у проявах світ – загадковий і привабливий. Він завжди притягував до себе небайдужих і творчих людей.
Завдяки співпраці з Національним історико-культурним заповідником „Гетьманська столиця” 2 березня в Бахмацькому районному історичному музеї відкрилася виставка портретів гетьманів України художника Альберта Петрова.
На таку значну подію до музею прийшли діти 9 класу Бахмацької школи № 4 з учителькою Валентиною Григорівною Халимон. А також були присутні працівники заповідника та заступник голови райдержадміністрації В.В. Мельник.
Розпочалася зустріч із виступу старшого наукового співробітника Бахмацького районного історичного музею Валентини Пушенко, яка розповіла про визначну роль козацтва у розбудові нашої державності.
Потім діти з цікавістю слухали наукового співробітника заповідника „Гетьманська столиця” Олену Харченко, яка повідала про історію м. Батурина за часів правління гетьманів, зображених на портретах, що представлені на виставці.
У найбільш вживаному списку, складеному істориком Михайлом Грушевським, налічується майже 70 імен гетьманів, а от портретів самих гетьманів існує у світі небагато. А ще менше тих, які відповідають історичним реаліям.
Створивши свою невеличку колекцію портретів гетьманів України, художник Альберт Іванович Петров намагався максимально реалістично передати зображуваного, оскільки усвідомлював відповідальність за огріхи у відтворенні історичних реалій. Точність того часу при зображенні елементів одягу, символів гетьманської влади надає його композиціям значних мистецьких і пізнавальних вартостей. Персонажі його картин сповнені гідності, у них гарні й благородні риси обличчя, в які автор ніби вклав своє уявлення про духовні витоки української нації.
Про самого художника. Альберт Іванович Петров народився 1934 року в м. Києві, із 1947 до 1954 року навчався в Київській художній школі ім. Т.Г. Шевченка, потім 3 роки, до 1957-го, служив у радянській армії. 1957-1960 рр. - працював у видавництвах „Політвидав”, „Дніпро”, „Веселка” як художник -ілюстратор. Із 1960 до 1965 р. навчався в Київському художньому інституті (у наш час називається Академія Мистецтв) за спеціальністю „книжкова графіка”.
Був керівником студії образотворчого мистецтва. Подорожував по Україні, Кавказу, де створив багато робіт, які брали участь в республіканських, обласних та міських виставках. Продовжує роботу на посаді вчителя живопису, малюнку і композиції в ліцеї ЕКО № 198 м. Києва.
Відкриття виставки завершилось на ліричній ноті: віршовані рядки, присвячені рідній мові, цій духовній основі державності, яка й представлена її достойниками на цих портретах, прочитала автор - директор музею Т. Стрикун.
Наталія Шевченко, науковий співробітник