Нетрадиційний понеділок

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
 
Здавна і вперто нелюбимий людьми, понеділок порушив традиційне уявлення про себе, подарувавши бахмачанам на початку цього тижня чудовий незаймано-сніжний ранок. Хто найбільше зрадів рідкісній нині гості – зимі? Безперечно, діти! І скоріше – бабу снігову ліпити, поки не розтануло це біле диво. І правильно робили, бо вже наступного дня сніг став не білим дивом, а стихійним лихом, в якому потопало місто.

«Зупинись, о мить, ти чудова!» – встигла і я, слідом за Фаустом, вигукнути і...зафіксувати її (у героя Гете не було ще у XVIII столітті цього дива техніки!) 
 
«Любите зиму?» – питаю маленьких трударів. Снігові глиби більше кожного, мабуть, вдвічі, та вони пихтять – працюють, таку б упертість нам, дорослим!

«Любимо!» – радісно кричать, гріючи диханням червоні рученята. Пітель Вова, Вітюк Аня та Моргун Альоша щедро й захоплено діляться зі мною щасливими митями свого життя. А це, крім сьогоднішньої зими: улюблена вчителька, оцінки «11» і навіть «12» - у першому класі, мрії – ким бути, що люблять малювати та багато всього іншого.

Вова розповів, що їхня Лідія Миколаївна (Гришко) – добра, Альоша – що «дуже красиво літери виводить», і всі разом: вчителька у них - найкраща.

На моє запитання: «То може, й ви хочете бути вчителями?» – «Так!» відповідають вмить Вова і Аня, а ось Олексій твердо говорить: «А я хочу бути моряком!» Щасти вам, малеча, хай ваші мрії здійснюються – не тануть, мов понеділковий сніг!

Н.Теплова