Начебто зовсім недавно було їй піввіку. Великий концерт, який запам’ятався бахмачанам, захоплені відгуки поважних гостей, серед яких мені пригадуються слова: „Такий концерт міг би прикрасити і столичну сцену”. 

Упевнена, так би могли сказати й цьогоріч, 27 квітня, коли Бахмацька „музична”, як за звичкою й досі звуть бахмачани нинішню школу мистецтв, святкувала свої 55. Щоправда, тихо, по-родинному, без високих гостей. Та найдорожчими, напевно, гостями для них є батьки їхніх вихованців. Бо саме вони віддають своїх чад у ці талановиті руки наставників – музикантів, хореографів, теоретиків.

Бахмацька школа мистецтв вважається однією з найкращих у області, її очолює Заслужений працівник культури України О.Іванько - композитор, твори якого включені до підручників українських музичних навчальних закладів, із якими неодноразово перемагали на високих сценах вихованці школи.

Інструментальний ансамбль викладачів під його керів-ництвом викликав найбурхливіші оплески залу і щирі вигуки ”Ще!”, ”Браво!”

Того дня у блакитній концертній залі, де з гармонією інтер’єру змагалася гармонія звуку, виступали переможці та лауреати престижних мистецьких конкурсів – вихованці та їх викладачі. Їх у цьому році стільки, що це буде продовженням теми у наступному числі газети, а сьогодні – лише про свої враження від ювілейного концерту. На дві „п’ятірки”!