На вигоні край Пісок розташувалось незвичне містечко. Привертає увагу величезний намет, щедро наповнений духмяним сіном для відпочинку приїжджих, польова кухня, що наповнює округу ароматним димком і апетитними пахощами достиглого кулешу. Довгі ряди столів і лавок свідчать, що слід сподіватись на щедру трапезу. Там і тут метушаться самодіяльники, надаючи своїми національними костюмами ще більшої святковості очікуваному дійству. Що відбуватиметься на галявині, гадати не доводиться, - над щойно зведеною сценою промовисте гасло спо-віщає: „Перший Всеукраїнський фестиваль „Відродження українського села, його духовності і культури”.

 

 Сюди, до місцевості, яка зветься у Пісках Островом, рухається людний почеп, попереду вершники у козацькому вбранні на баских конях, слідом йдуть учасники свята – аматори самодіяльної сцени з Бахмаччини, з сусідніх районів, з обласного центру. На них вже чекають сотні пісків`ян і гостей, хто зручно розташувався на лавках проти оздобленої сцени. 

Розпочали дійство аматори Пісківського сільського будинку культури. Хоча їх виступи слухаємо доволі часто, виконання місцевих любителів народної творчості завжди привертає увагу. Сьогодні ж їх спів звучить по особливому, радує і земляків, і гостей.

Здається, забриніло навіть небо, як залунали голоси учасників чоловічого хору Благовіщенського монастиря з Ніжина. Особливе враження справило виконання на віруючих, а таких - більшість.

А над вигоном вже злітають аж до хмар пісні дуету „Сестри Риженко” з Чернігова. Їх земляки – спортсмени обласної федерації хортингу демонструють прийоми рукопашного козацького бою. Своєрідним продовженням їх виступу стали показові верхогони у виконанні козаків-вершників культурно-патріотичного клубу „Козацький дух”. Не віриться у можливе те, що витворяють вершники, здається, вони єдине ціле із своїми скакунами. А їх шаблі злітали над головами удаваних противників подіб-но блискавкам.

Та все ж головні події відбуваються на сцені. Аматорів районного Будинку культури змінили їх колеги з села Бахмача, потім радували виступами сусіди – курінці, красилівці й стрільничани, приєднались самодіяльні митці з Фастовців, Білих Веж і Зеленівши. Порадував своїми талантами фольклорний ансамбль „Диво калинове” Красносільського будинку культури з Борзнянщини.

Юні артисти з Бахмача угледіли серед присутніх свого земляка – депутата обласної ради Григорія Володимировича Данька, який не оминув можливості побувати на такому святі. Запропонували знаному гостю залишити на згадку фото.

А годинник нагадує, що підійшла обідня пора. Гостинні господарі запрошують до козацького кулешу і узвару. Трапеза стає своєрідним продовженням весільного обряду, який показали у всій його красі аматори Бахмача-Першого.

Ще довго лунали пісні, кружляли запальні таночки, потім толокою місили тісто для весільного короваю, а згодом на сцену знову повернулись аматори народної творчості. Дух родини панував над всіма до сутінок, почались вечорниці, які тривали до опівночі. Здалося, Піски враз помолодшали, коли звичний колись спів повернувся у нічне село. А свято продовжилось наступного дня – святкувати, так святкувати!

Усе ловив себе на думці, що вже бачив чи чув про щось подібне. Аж доки не збагнув, що про схожі миті з сільського життя чув від батьків, читав у Олександра Довженка в його „Зачарованій Десні”, у Вілія Москальця ”Сейм виходить з берегів”. Щось подібне змалював Микола Гоголь у своїх безсмертних „Вечорах на хуторі...”.

Як не дивно, задумав здійснити це неповторне свято господарник – директор місцевого сільгосппідприємства Валерій Колоша. Бо мріє, що незабаром село знову заспіває на вечорницях, що молодь залишатиметься у рідній стороні, що лелеки частіше відвідуватимуть молоді сім`ї пісків`ян.

Борис Бобришев