Готуємося до свята?

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
24 червня наше місто, як і вся Україна, відзначатиме День молоді. Це свято давно уже стало популярним не тільки серед тих, кому безпосередньо присвячене, його святкуватимуть як дорослі, так і діти. До речі, мало хто із молодшого покоління знає, що історія свята розпочалась ще у далекому 1958 році. Але це був «День советской молодёжи». І лише після незалежності Україна, підтри-мавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, вписала в останню неділю червня дату, яка користується великою популярністю серед народу. І недарма. Адже безтурботна юність – мабуть, найкраща пора для сміливих, безумних вчинків, грандіозних планів на майбутнє та розквіту творчої енергії.

Молодь хоча й буває часто агресивною та доволі неслухняною, все ж заслуговує на увагу з боку старших і, взагалі, держави. І це ж саме свято є такою собі шаною прекрасній юній порі. Як же часто старші люди сумують за прожитими роками юності! Ми, молодше покоління, не можемо їх зрозуміти, адже у нас попереду ще доволі часу для реалізації своїх задумів. Наше життя вирує, воно сповнене цікавих пригод, а кожен прожитий день ще не підпадає під статус „рутинні будні”. І це прекрасно...

Бахмачани завжди славилися своє щирістю, відкри-тістю і оптимізмом. І що-що, а погуляти ми любимо. Для задоволення цих потреб у місті працюють декілька кафе та барів. І в черговий раз, прогулюючись вечірнім Бахмачем, я звернув увагу на те, що у нас елементарно немає жодної «кафешки», де б не продавали алкоголю, де можна було б просто посидіти за чашкою кави, послухати улюблену музику, поспілкуватися. І не те, що мене засмутив цей факт, чи я навіть просто задумався над ним – тоді мені було не до цього. Лише перед самим святом, знову-таки гуляючи с друзями по Бахмачу, ми роздумували, як і де відзначатимемо День молоді. Як я уже казав, вибір великий, кафе вистачає. Та проблема у тому, що з нас спиртного ніхто не вживає. А дивитися на тих, хто робить навпаки, бажання не було. Мінус ще у тому, що у день свята таким буде кожен другий. Звичайно, ми маємо право проводити вільний час, як захочемо, але ж усьому є межа. Смішно, але українці вже тратять більше грошей на спиртне, ніж собі на одяг. Якось так і виходить, що всі балакають про небезпеку від пияцтва, а не пити ніхто не збирається. І згадуючи закиданий порожніми пляшками парк, засмічені після свят вулиці, перевернуті сміттєві бачки, кожен прекрасно розуміє, в якому стані це робилося. «А, п’яний був..»

Спостерігаючи за цим тверезими очима, помічаєш не тільки людську залежність, а ще й недбалість. І дехто нею псує свято іншим. А найчастіше це стосується молоді. І шкода, що свято перетворюється в черговий привід випити. Хочеться сподіватися, що у підростаючого покоління будуть уже дещо інші цінності.

Олександр Іванько