Літо – найкраща пора для відпочинку. Хтось бере відпустку і їде на море, а хтось просто насолоджується вільним часом вдома. Любителі риболовлі готують вудки та наживку і з друзями або поодинці вибираються на озеро чи річку. Але, виявляється, порибалити у нашому районі не так просто. Проблема у тому, що зараз фактично немає місць для рибної ловлі. І саме тут проявили ініціативу та згуртованість жителі села Бахмач-1. Вони зібрали разом кошти, закупили рибу і запустили її у місцевий ставок (раніше це було русло річки Бахмачка). Про таку солідарність почуєш не часто, і тому я вирішив на власні очі подивитися на результат цього експерименту. Теплого суботнього ранку (саме у цей день заплановано «відкриття» рибальського сезону на ставку) я приїхав у село.

Перше, що вразило – береги ставка були буквально обліплені рибалками. Ніякого офіційного відкриття не було, люди зібралися тут ще з вечора. Зосереджені на ловлі риби, вони сиділи метрів за п’ять один від одного, не створюючи при цьому жодних проблем собі та своїм колегам. Деякі (здебільшого не місцеві) трималися групами по кілька чоловік. Біля ставку стояли машини, подекуди чулися веселі голоси. Інколи хтось різко смикав вудку – і черговий спійманий короп вилітав із товщі води.

Я знав, кого шукати. Десь серед цих людей був голова громадського об’єднання «Бахмацька ініціатива» Сергій Лапа. Саме з ним ми розмовляли про риболовлю, кльов та тих, хто, власне, все це організував.

- Головною причиною стало те, що практично по Бахмацькому району, та і в інших районах теж, уже неможливо займатися спортивною риболовлею. Людям набридло їхати за 100 км, тратити кошти на дорогу та віддавати їх, щоб порибалити на озерах, а інколи все одно повертатися майже ні з чим. У нас зібралася ініціативна група, більше десятка чоловік, які вирішили, що пора зробити тут порядок. Розвести рибу на місці, захистити її від браконьєрів. І плюс до того, коли цей ставок викопали, буквально через рік-два він почав перетворюватися у велике сміттєзвалище. Скрізь пляшки, бите скло. Ми вирішили ставок почистити. Вивезли два автомобільних причіпи сміття. А потім запустили рибу. Робилося все це для нас самих же. Для наших дітей. Вони, до речі, дивлячись на нас, і самі взялися за роботу. Допомагали нам дуже. Молодці, що тут скажеш.

Люди самі проявили ініціативу та зацікавленість. Для того, щоб весь цей процес був більш-менш організованим, ми створили спілку. Одразу скажу – гроші ніхто не збирав. До мене прийшли десь вісім чоловік і запропонували вкласти свої кошти. Хто пропонував 100 гривень, хто – 200. Я був проти, щоб люди давали багато грошей. Знаєте, на нинішній момент не у кожного вони є. Пізніше закупили рибу і запустили у ставок. Сьогодні ми не очі- кували стільки народу. Думали, чоловік 20 прийде. Їх набагато більше. Ми будемо чергувати, щоб не було електровудочників. Уже зараз виявилось, що наша спілка набрала близько півтори сотні людей. Вони, повторюю, віднеслись до цієї ідеї з рибою дуже добре, допомагали чергувати. Спасибі їм за це. Бо є багато недоброзичливців. Люди ж різні. Але ставок під постійним наглядом.

- Близько 10000 одиниць. Коропа – тисяч вісім, та десь по тисячі товстолоба і білого амура. Запускали мальків – від 20 до 50 грамів. Було це наприкінці весни, місяців 2 тому.

- Хотілось би назвати декілька прізвищ. Це Володимир Володимирович Данько, Олексій Володимирович Харченко, Голотяк Богдан Миколайович. Але, звичайно, не тільки вони. Усі небайдужі брали участь у створенні рибальського місця – члени спілки, рибалки. Дуже велика подяка голові нашої сільської ради, Гришко Наталії Борисівні – багато допомагала. Вона відразу підтримала ініціативу. Зовсім випадково мені довелось зустрітися з депутатом обласної ради Григорієм Даньком – ця людина також одразу пішла назустріч. Я йому розповів про нашу ідею. Уже наступного дня він розпорядився привезти п’ять КамАЗів піску. Ми через три дні зробили майданчик для пляжного волейболу біля ставка. Приємно було співпрацювати з усіма цими людьми.

- Це ж риболовля. У когось ловиться, у когось – ні. В основному всі ловлять. У деяких рибалок «рве» вудки. Немає чого дивуватися, адже є екземпляри коропів по 600 грамів. Зараз тут зібрались любителі з усього Бахмацького району. І я думаю, всі задоволені.

- Дякую за розмову.
* * *
Задоволених було дійсно багато. Деякі показували сітку з рибою. Хвалилися. Хто зловив 7, хто – 10 штук. Але це ж іще не кінець кльову. Настрій у всіх піднесений. Ці люди заслужили добрий улов. І, звичайно, їхня робота над ставком – гарний приклад для інших, як самоорганізація громади. Громади, яка не чекає «доброго дяді», а сама бере ініціативу у свої руки.