Приятель порадив придбати дисконтну карту. Перша реакція на пропозицію була відверто настороженою. Ця тоненька пластикова штучка, що легко розміщалась на долоні, була меншою за простеньку мобілку, начебто давала право на придбання товарів у мережі бахмацьких магазинів із знижкою від 3 до 10 відсотків. Чомусь згадався «безкоштовний» сир. Проте й ціна за карту – 20 гривень - не така вже й висока. « Ану, дай-но перевірю», - вирішив про себе і, повагавшись ще мить, все ж придбав новинку. Справа в тому, що напередодні пообіцяв синам-старшокласникам подарувати новий, більш «продвинутий» комп’ютер. Вже визначились із маркою, знали і ціну – близько 4 тисяч гривень. Легко підрахувати, що на кожній тисячі економія становила 50 гривень, то загальна сума – 200! Пішли у «Віртуал» гуртом. Запитую все ще із сумнівом про дію карти: «Так, не приховано тут ні пастки, ні каверзи, ні підступу – все чесно».

Вибрали 4-ядерний системник, розрахувались. От тобі на – отака економія. Сини виривають з рук пластик: «А які магазини ще товари продають?» Дивимось - «Квіти» («Дімарк») - пропонують знижки 10 відсотків. «Давайте мамі троянди купимо!» - вигукують дуетом.

Зручною виявилась штуковина. На ній вказано десять торгових точок – це і «Будівельник», поруч з ринком, «Автозапчастини» по Шевченка, магазин взуття «Елегант», «Дитяча лавка», салон меблів «Комод», «Аптека №1» і ветеринарний кіоск – всі по Першотравневій. І на завершення - магазин сучасного одягу «Етуаль» по Дружби, 4А.

До речі, придбавши дисконтну карту на «Віртуалі» мої хлопці ще й отримали бонус - 20 грн на рахунок для використання у клубі. Тож однозначно - річ вигідна. Пропоную читачам скористатись моїм досві-дом, а приятелю Віталію дякую через газету за підказку.