15 вересня село Григорівка святкувало 69 річницю визволення від німецько-фашистських загарбників. Біля сільського будинку культури зібралася громада, щоб віддати належну шану живим ветеранам та згадати добрим словом тих, хто уже не з нами. 508 чоловік було призвано на війну, із них 297 загинуло. Орденами і медалями нагороджено 374 мешканці села. Словами не передати, скільки страждань довелося перенести цим людям. Уже давно позаростали вириті ними окопи, а вони, учасники війни, досі з нами, нагадують молодшому поколінню про свій подвиг.

Пам`ять визволителям вшанувала громада хвилиною мовчання. До слова запросили директора „Агрофірми імені Шевченка” Бідного Григорія Івановича, який привітав селян з днем визволення, подякував сільському голові Горбаченку Михайлу Васильовичу за організацію свята та побажав усім присутнім миру і добра.

Звернувся до селян кандидат у депутати до Верховної Ради Михайло Миколайович Голиця. Він подякував громаді за запрошення, зазначив гірку правду, що хоча влада у великому боргу перед ветеранами, сьогодні переможці живуть, на жаль, гірше переможених, а не навпаки, як повинно бути. І після свята також пообіцяв вручити подарунки ветеранам. За його допомоги, до речі, біля будинку культури функціо-нував надувний батут, де бавилася місцева малеча.

Голова ради ветеранів Кириленко Григорій Дмитрович сказав, що цей день важливий для Григорівки, тому що присутні святкували відразу два свята – День села та День визволення його від німецько-фашистської окупації. Війна – це страшне слово. Протягом двох років відійшли у вічність чотири ветерани війни – Школа Михайло Андрійович, Шаповал Олександр Дем’янович, Курило Андрій Трохимович та Кроковний Іван Іванович, а зараз залишилося в живих лише троє – Петлай Іван Васильович, Хоменко Іван Петрович і Затоя Михайло Андрійович. Згадав Григорій Дмитрович і війну в Афганістані, яка теж додала болючих втрат селу – загинув Охотник Олександр Іванович, якому було на той час лише двадцять років... Не стало ще одного учасника тієї війни – Кравця Віталія Миколайовича. Вічна слава загиблим, честь і шана живим.

Член ради ветеранів Гордієнко Михайло Дем’янович нагадав, у які тяжкі часи війни та повоєнної розрухи жили люди, скільки нелегких випробувань випало їм пережити. Та не зламались, не здались. Відбудували зруйновану країну. Та звернув увагу Михайло Дем’янович на теперішнє важке становище села, але висловив надію, що кандидати у депутати ВР, які були на святі, після виборів не забудуть про Григорівку.
Ветерани поклали вінки та квіти до пам’ятника Воїну-визволителю. На цьому сільський голова оголосив про закриття мітингу. Та святкування продовжилося – громада була запрошена до будинку культури на святковий концерт.