Коли я був маленький (це у порівнянні з моїм теперішнім віком) і закінчив аж три класи, у нашому місті відкрився навчальний заклад нового типу – гімназія. Сталася ця подія у 2000-му році. Сюди відбирали найкращих – по можливості відмінників. Були і так звані „хорошисти”. Забезпечення цими учнями дало навчальному закладу багато – за час його існування вони неодноразово займали призові місця на різних олімпіадах з багатьох предметів. Мені, наприклад, запам’ятався конкурс імені П.Яцика з української мови. Та, певно, відмінникам не завжди є час займатися спортом, і гімназія не часто вигравала спортивні змагання.

1 жовтня гімназійна команда „Юніор” повернулася із Всеукраїн- ської військово-патріотичної гри „Зірниця”, де брала активну участь і посіла 12-е місце серед 24 команд. Я, наприклад, не застав той час, коли „Зірниця” проводилася щороку серед шкіл району, тож мені було дуже цікаво поспілкуватися про неї з учителем гімназії Мартиненком Григорієм Петровичем. І ось що він розповів.

«Зірниця» – це не просто спортивна гра. Це набір конкурсів на витривалість, швидкість, спритність. Головна мета „Зірниці” – сформувати у підростаючого покоління почуття патріотизму та, звичайно, зацікавити учнів у фізичному розвитку. Тому в ній беруть участь учні з різних областей. Змагання відбулося у с. Піщане Автономної Республіки Крим, на базі Дитячого оздоровчого комплексу «Південний».

- Команда була підготовлена добре, протягом останнього місяця ми наполегливо тренувалися. Виїзд був 25 вересня. Команду супроводжували двоє вчителів – я і Гурінець Руслан Васильович. У „Зірниці” взяли участь 24 команди, майже всі вони приїхали до місця розташування комплексу на автобусах. Приємно, що нас зустріли військовим оркестром. Погодували, тому що був уже обідній час. Потім відбулося шикування для урочистого відкриття ІІІ-ого етапу Всеукраїнської гри „Зірниця”. Після урочистого відкриття о 15 годині ми по черзі тягнули жереб. Нам випав десятий. Виступивши у конкурсі „Пісні та строю”, пішли на вечерю. І вже увечері дізналися, що приготували господарі для нас на завтра: конкурси „Топографічний конкурс”, „Естафета „Десант”. До них додалися спортивні: човниковий біг, підтягування на перекладині та біг на 30 метрів. Загалом було 8 видів змагань, куди входили конкурс пісні та строю, спортивний, з метання гранат, медико-санітарна підготовка, військова топографія, військово-історичний конкурс, десант та воєнізована естафета. У підсумку 24 команди боролися за 8 кубків, і ми взяли 2 з них. Золота середина, так сказати.

Розповім для прикладу про одне змагання – воєнізовану естафету „Десант”. Команда шикується, посильний приносить нам пакет, і ми починаємо рух. Всі у воєнізованій формі з макетами автоматів і протигазами. Пробігши певну ділянку, ми знайшли десять зображень снайперів висотою всього 12 сантиметрів. Були й інші перешкоди на цьому проміжку, який ми впевнено подолали. Кінцева мета – знищення штабу ворожого підрозділу. Одним із випробувань стало перенесення поранених. 50-60 метрів двоє учасників команди несуть третього. І в конкурсі медико-санітарна підготовка ми теж взяли перше місце.

Наступного дня відбулося ущільнення конкурсів, тому що з ініціативи представників Міністерства оборони, учнів повезли на море. Тож це було дуже доречно - після важких конкурсів діти розважилися та вдосталь покупалися. Також ми відвідали міжнародний фестиваль „Альмінська битва”, де був присутній міністр ос- віти Дмитро Табачник, депутати Автономної Республіки Крим. Останнього дня було урочисте закриття фестивалю. Міністр освіти та головнокомандувач військово-морськими силами України Віктор Максимов особисто нагороджували нас кубками, грамотами, а трьох перших переможців – призами. До речі, Дмитро Володимирович сфотографувався з нами. Після закінчення урочистостей ми поїхали на екскурсії у Севастополь, а потім у Сімферополь, звідки потягом вирушили додому.

- Команди проживали у корпусах дитячого оздоровчого комплексу «Південний». Харчування триразове, гарне. Тож умови нормальні.

- Від 10 до 15 років, наймолодшою командою стала команда Луганської області. Були навіть вручені подарунки учасникам віком 10 років.

- Значних помилок не було, адже ми ретельно готувалися. Діти виклалися на повну силу, відповідально поставилися до змагань. Єдине наша проблема – це питання форми. Адже бажано, щоб їх було дві – одна повсякденна, одна парадна. І спортивну форму теж треба одноманітну, командну. Особисто я думаю, що нам потрібно було й пісню змінити, щоб вона краще звучала. І не завадило б мати відповідне взуття для таких змагань – берци.

- Ні, звичайно. У нас тільки в одному конкурсі – військова топографія, були розбіжності у поглядах. А так все було чесно, справедливо для всіх. Ми золоту середину завоювали в цілому, по сумі очок. Тому до суддів претензій немає.