Без води: і ні туди – і ні сюди

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 15 лютого 2013, 19:14

«Порадник» вже піднімав проблему сухих колодязів у Дмитрівці. У нас, у Курені, криниці невпинно міліють теж. Хочеться дізнатись, чи вдалось дмитрівцям розв’язати це питання? Якщо так, то розкажіть, із чого у селищі починали. Інформація, впевнена, буде цікавою багатьом, бо падіння рівня ґрунтових вод спостерігається скрізь. До того ж якість колодязної води не покращується.

Оксана Варчак

– Ситуація, скажемо прямо, складалась у нас критична, - розповідає колишній Дмитрівській селищний голова Станіслав Михайлович Ковтун. – Уявляєте, з колодязя не можливо набрати води – і тобі ні вмитись, ні страви не приготувати, не говорячи вже про необхідність викупатись, чи полити розсаду на городі. У народі правильно підмічено: без води: і ні туди – і ні сюди. Вихід бачили тільки в спорудженні власного водогону. Кинулися шукати кошти, селищна казна порожня – надходжень, як говориться, катма. Якраз підстигали вибори, кандидати щедрі в цей час, то були сподівання на поміч котрогось із них. Обіцяли всі, та, як відомо, обіцянки-цяцянки. Порадилися депутати й вирі-шили звертатися до громади, бо питання потребувало щвидкого вирішення. Люди відгукнулись не відразу, були сум-ніви, адже стільки навколо обману. Слава Богу, знайшлися ентузіасти, котрі проявили ініціативу і зрушили справу з мертвої точки. Таким виявився депутат селищної ради Юрій Миколайович Зігун. Саме він звернув увагу на безгоспну водонапірну башту на поруйнованій фермі. Споруда та ржавіла вже не один рік, до неї почали придивлятись охочі заробити на металобрухті. На той час до роботи вона була вже не придатна, але ідею депутата підтримали, вдалися реконструювати споруду, яка до цього служила не одне десятиріччя. Башту відремонтували, тепер потрібно було прокладати водогін. Якраз у районі працювали монтажники із Конотопа, які газифікували села. Їх послуги виявилися найдешевшими. Їх і запросили облаштувати систему водопостачання. Конотопський проектувальник Василь Васильович Коблюк підтвердив свій високій фаховий рівень у перші ж відвідини селища. Спеціаліст запропонував створити кілька кооперативів по кількості водонапірних башт, які залишалися у селищі від колишнього колгоспу. Люди нарешті повірили, стали збирати кошти. Нині дмитрівці з водою, гроші кожна родина вкладала значні, але це себе виправдало. Раніше ходили до криниць, це відносно зручно серед дня та як надворі хороша погода. Тепер інша справа: день-ніч, завірюха чи мжичка – повернув кран: набирай води скільки потрібно, не виходячи з кухні, то задоволені навіть ті, у кого криниці остаточно ще не пересохли. Наш досвід показує, що сподіватися потрібно лише на себе, на власний кошт.

І ще, як підуть нашим шляхом, нехай не журяться, коли перша вода буде непрозорою. Так буває завжди, а ми тоді доволі похвилювалися. Сподіваюся, у всіх селах Бахмаччини будуть свої водогони. То побажаю землякам: здоров`я пивши.

– У Дмитрівці від колишнього колгоспу залишилося чотири водонапірних башти, вирішили навколо них і будувати окремі незалежні одне від одного розгалуження, - ділиться думками керівник КП „Перспектива” Катерина Михайлівна Яресько. - Створили відповідні кооперативи. „Водограй”, „Нептун”, і „Господарський” воду своїм споживачам уже поставляють. Завершуються роботи по введенню в експлуатацію кооперативу „Водолій”, запрацює скоро й щучогребельська мережа. Усі вони влились у селищне комунальне підприємство. Усього в нас у кооперативах понад 460 членів, тобто стільки підключено садиб. Серед споживачів – і деякі установи: школа, дитсадок і селищна рада.

Платили за підключення до мережі по-різному, бо і технічні умови в кожній садибі різнилися. Виходило від 3 до 5 тисяч. Вартість куба води – 2,5 гривні. Кошти ці йдуть на платню слюсарю-водопровіднику, на оплату електроенергії та послуг санепідстанції.

Довжина наших мереж більше 28 кілометрів, та головне не у значній протяжності, а смачній воді, яка тепер у кожній оселі. Справжню ціну їй усвідомили, коли води не було.

Спілкувався Борис Бобришев

• < Попередня
• Наступна >