Вічна тема – гроші. Знову про них вели мову наші міські депутати на черговій сесії, 8 лютого. До того всі питання, по яких були різні точки зору, обговорювалися на засіданні бюджетної комісії. І як сказав міський голова, котрий вів сесію, все було узгоджено. Не так вирішили самі депутати, і у своєму виступі Ю.Копа, активний член бюджетної комісії (чомусь доповідав не голова її) представив альтернативний проект бюджету на 2008 рік. Важко було голосувати депутатам, котрі не брали участі в роботі комісії і бачили проекти вперше. Тому і депутат Г.Кравченко, і депутат Ю. Алфімов висловили слушну думку, що на сесію треба подавати узгоджений, взаємоприйнятний проект, бо ж в такій ситуації “на ходу” неможливо визначитись. Тому напевно, і проголосований він був не одноголосно, але все ж прийнятий – саме депутатський проект. Але історія бюджету продовжується. Як прокоментував наступного дня міський голова Поліщук О., згідно зі ст.59 Закону про місцеве самоврядування, в разі незгоди з рішенням сесії, він має право на вето, яким і скористався. Тепер, за процедурою, буде перегляд питання комісіями і повторне винесення його на розгляд сесії. І тоді ми познайомимо вас з остаточними цифрами. А поки що: загальна сума міського бюджету – 7,8 млн.грн.

 

І начебто всі дбають про громаду, а домовитись ніяк не можуть. Простий приклад: заступник голови Стрілець Г.О. задає запитання по депутатському проекту:”Скільки згідно з ним передбачено на капітальний ремонт житлових будинків?” Бо ж Григорій Олександрович, мабуть, всі ті будинки в обличчя знає - стільки звернень щодня з найважливішої і найболючішої проблеми, міська рада прийняла на свій баланс весь житловий комплекс колишнього Хіммашу у катастрофічному стані. Відповідь – 215 тис.грн., а у проекті міської ради було 485 тисяч. Що краще і чому?

Щоправда, чого не було раніше, заклали у бюджет рядок “депутатські”, з яких вирішено виділяти кошти на нагальні потреби міста в міру їх виникнення. І обов”язково все узгоджувати на сесіях. Ось з цим всі погодяться. І громадськість запрошувати! Адже ми, виборці, делегували вам, шановні, свої повноваження. І ми маємо право знати, куди підуть громадські гроші. А треба нашому місту ой як багато!

Про це і прийшли поговорити запрошені на сесію городяни, які за загальної смути, вже й говорити не стали. А от мені мешканець будинку №1 по вулиці Дружби сказав: “Головне зараз – це дахи. Скоро наші будинки прийдуть у повну негодність, прийдіть подивитись, що стало з квартирами, над якими протікає дах. Я хочу почути, будуть гроші на дахи?”

Представник від Київської висловив думку жителів мікрорайону на газифікацію: на північну частину виділили державну допомогу, а чим вони гірші, начебто розділили місто, мов Україну штучно поділяють на Захід-Схід. Що на це сказати? То ж вибори були, шановні. А що у силах міського бюджету, заплановано: у 2008 році відшкодувати жителям Київської витрати хоча б частково.

Мешканець будинку 37 по вулиці Шевченка Дениско В.С. також у своєму виступі говорив про “ремонтні” гроші: їх виділила конкретно їхньому будинку залізниця, а використати ніяк не можуть, аж з 2005 року, хоча на рахунку вони лежать. Теж немає узгодженості?

Чи ще приклади: “преміювати міського голову поквартально, заслуховуючи на сесіях звіт про роботу“ (депутат Гурин В.),

“депутати розуміють, що міській раді давно вже треба новий автомобіль, але тому як він використовується не за призначенням, ми проти” (Копа Ю.) Нелегка ти, шапка Мономахова...