Не втрачаючи надiї

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Життя Саторової Алли Степанівни, колись спокійне і розмірковане, раптово поділилося навпіл, до того часу, коли її дочка була звичайнісінькою маленькою дитиною і лагідно посміхалася до неї, й після звістки від лікарів про важку хворобу Анастасії.


Дізналася вона про це випадково, коли Насті виповнилося п`ять років, вона поскаржилася на різкий біль у животі, мама доправила її на УЗІ, та діагноз його став для неї приголомшливим. Хронічна ниркова недостатність 4 ступеня, тотальна патологія сечовідвідного каналу.


Дитину забрала «швидка» до районної лікарні, та там, надавши першу необхідну допомогу, безпорадно розвели руками ні належної медичної апаратури, ані фахівців такого профілю в них не було.


Терміново виїхали з дитиною і її розгубленою мамою до Чернігівської обласної лікарні, та й там, хоч перебувала два тижні, вирішили покласти її до Київського ОХМАТДИТА.


У цій уславленій клініці, після інтенсивної терапії, що тривала кілька тижнів, маленьку Анастасію Саторову виписали під нагляд лікарів дитячого відділення Бахмацської лікарні, де її подальшою долею почала піклуватися районний педіатр Колесник Надія Петрівна, людина, яка вже багато років незмінно є найвищим авторитетом із лікування дитячих хвороб неповнолітніх бахмачан.


За її практику з дитиною з таким діагнозом педіатр зустрічається вперше. Хоча за останній час дитяча захворюваність різко зросла, Настьона особливий пацієнт, її лагідність і стійкість у перенесенні страждань не залишили байдужою до її долі досвідченого фахівця. Хоча дитина перебуває на гемодіозіальному лікуванні й уживає необхідні доступні для лікарів препарати, але їй конче потрібен Рекормон, без якого видужання Сатарової Анастасії стає проблематичним. Засіб дорогий і не доступний її батькам за своєю вартістю.


Але і Надія Петрівна, і батьки Анастасії сподіваються, що світ не без добрих людей, що знайдуться гуманісти, не байдужі до чужого нещастя і допоможуть маленькій Сатаровій видужати і стати здоровою і щасливою громадянкою Благословенної України, тому, з Великою надію і безмежною попередньою вдячністю за милосердя, залишають адресу порятунку: картка ПРИВАТБАНКу: 5211 5373 2942 6931.


Володимир Карлін