Купальські забави в Гайвороні

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Із сивої давнини свято Івана Купала є одним із найголовніших, тому і відзначається урочисто та пишно. Цьому сприяє пора його проведення – із 6-го на 7 липня. Сонце в цю пору – найактивніше, трави і квіти - найбільш цілющі. За повір’ями, опівночі вогнистим цвітом розпускається папороть, віщуючи тому, хто здобуде її квітку, скарби, багатство, статок і здоров’я. З давніх-давен молодь вірить та свято береже його звичаї і традиції. Винятком не стали і наші гайворонці. Силами аматорського сільського колективу вони влаштували для мешканців та гостей справжнє театралізоване дійство: тут вам і Нептун, і русалки з лісовими мавками, і, звичайно ж, щира українська пісня, котра до світання котилася сільськими вулицями. Дивно, та саме в такі моменти мимоволі починаєш вірити у казковість даної миті, повністю забувши про всі щоденні негаразди.


Захід проходив на території будинку культури. Шкода, звичайно, що не на березі річки чи ставу, та це зовсім не позначилось на загальній атмосфері свята. Молодь залюбки активно брала участь у багатьох розважальних конкурсах, за що отримувала символічні призи. Хтось спробував свої сили в перетягуванні канату, дехто знайшов себе в спортивних змаганнях, влаштованих сільським головою В.Бойко. Знайшлись і такі сміливці, котрі здолали височезний стовп, діставши звідти винагороду. Та головне, що душу кожного присутнього гріло символічне купальське багаття, вселяючи віру в добробут, процвітання нашого народу та суспільства в цілому.


Господарювали на святі Горова Юля Василівна та Шестопал Микола Іванович. Музичне оформлення і підготовку святкування взяв на себе добре відомий гайворонцям Ковтун Станіслав Ярославович.


Знаходячись під враженням усього побаченого та почутого, відчуваєш себе якось інакше. Може, й справді піддаєшся чарам купальської ночі? А, може, просто починаєш розуміти всю значущість прадавніх традицій? І нехай цвіт папороті для нас міфічна вигадка, ми все одно будемо вірити в силу природи, в її неймовірність і чудеса.

Євген Кармалига, с.Гайворон