КП “Водсервіс”: історія та сучасність
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 19 липня 2013, 11:00
Уже другий рік мешканців північно-східної частини Бахмача, до якої входять вулиці: Батуринська, Богунцева, Конотопська, Колгоспна та деякі інші, цікавить, коли їм проведуть воду. Це стосується й колишнього бурякорадгоспу, а також райлікарні. Справа в тім, що проектно-кошторисна документація вже виготовлена й оприлюднена в “Пораднику” ще минулого року.
Більшість бахмачан уже мають змогу споживати якісну воду, але вище зазначена північно-східна частина міста – це своєрідний “анклав”, залишений на призволяще. Аналіз показав, що вода надзвичайно низької якості, з нітратами, її не можна пити, особливо малим дітям.
Були обіцянки провести воду ще восени 2012 року. Відповідальний за здійснення проекту – КП “Водсервіс”. Але й досі справа не зрушила з місця, кошти від влади на це діло і досі не надійшли.
Щодо проблем та перспектив їх вирішення з “Порадником” поділився директор “Водсервісу” Володимир Олександрович Клепач:
0 - У цьому році збиралися вирішити проблему, що стосується проведення водопроводу на так звану північно-східну частину міста.
Водопровід має перетинати лісозахисну смугу, пролягати по вулицях Зої Космодем’янської та Піонерській і далі - на “БАМ” (райлікарню).
- Так щодо фінансування, чи є кошти на проведення? Хто долучався до оплати проекту?
- Гроші вже є у районної і міської влади. До речі, половину коштів на проект забезпечив народний депутат Олег Ляшко.
І все ж , для “БАМу” свердловина коштуватиме дорого.
- Які проблеми турбують КП “Водсервіс” ще?
- Звичайно, потрібна потужна свердловина для забезпечення цього мікрорайону, бо може, навіть, не вистачити води. Добре було би провести воду і в прилеглі села, але знов же, труби старі, одним – 40 років, іншим – взагалі по 80.
- Час від часу бачу вашу техніку на поривах водогону. Ці аварії якраз і пояснюються старими комунікаціями?
- Так, мережа закладена в грунт давно. У місті прокладені нові вулиці, асфальтівками рухається потужний транспорт, водогін потерпає від деформацій, від чого і трапляються пориви. На капітальний ремонт потрібні, по нашим міркам, величезні грошові надходження. Такого Бахмач ще довго собі дозволити не зможе. Згадайте, подібні проблеми не здатна розв’язати навіть столиця.
- А чи дисципліновані у розрахунках споживачі послуг „Водсервісу”?
- Це досить болюча наша проблема. Більшість бахмачан вчасно розраховуються за спожиту воду і за водовідведення. Але є й такі, хто зволікає за платою, чим ускладнює і без того напружений режим фінансування підприємства.
Історична довідка
Історичною інформацією з нами люб’язно поділився колишній працівник водоканалу Микола Олександрович Лазун.
Залізниця на території Бахмача почала функціонувати з 1868 року. Звісно, для паровозів потрібна була вода. Перша свердловина, що зветься “Київська”, знаходиться біля котловану, датується 1868 роком. Згодом, у 20-ті роки ХХ століття, там задіяли 3 свердловини. Вони були неглибокі, приблизно по 50 метрів. У 1877 році збудовали акціонерну залізницю “Лієпая – Ромни” для вивезення зерна. Край болота викопали ставок (або басейн) звідки і пішла назва “басейка”. Її глибина сягала 5 – 7 метрів. На той час вона містила приблизно 5000 кубів води, звідси і заправляли паротяги. У 20 – 30 рр. ХХ століття там зробили 3 свердловини. Станція „Центральна” або “Пасажирська” була закладена у 1915 році, звичайно, і вона потребувала постачання води.
Через 75 літ, за 3 – 4 роки перед здобуттям Україною незалежності, була пробурена свердловина глибиною 720 метрів.
Коментар на цю тему від місцевого краєзнавця Олександра Кодакова, який він зробив ще тоді:
”Дуже радий за мешканців райцентру. Тепер вони матимуть якісну воду, особливо вдоволеними будуть домогосподарки. Вода надзвичайно м’яка, що зручно і для прання, а найголовніше – для приготування страв.”
Ще Олександр Костянтинович пояснив, що глибинна свердловина занурюється у крейдяний прошарок Юрського періоду, який формувався мільйони років назад і залягає у Дністровсько-Донецькому басейні. Попередній же прошарок належить Курській магнітній аномалії, що зумовлювало високий вміст сполук заліза і залишав у посуді значні накипи.
Владислав Самойлов