Зі святом тебе, місто-залізничник!

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Цього чудового вечора першої неділі серпня мешканців міста та його гостей радо запрошував міський парк культури та відпочинку, в якому відмічалося свято-ювілей Бахмача. Дійство було організоване міськрадою. Концертно-розважальну програму представляла агенція «PRO-свято» (м. Прилуки).


З нагоди дня міста з вітальним словом звернувся до бахмачан міський голова П.М.Шимко. Павло Миколайович побажав наснаги, здоров’я, успіхів та нових звершень і досягнень у добрих справах земляків. Від імені народного депутата Олега Ляшка бахмачан вітав його помічник Амельченко В.В. Також із вітаннями виступили голова районної держадміністрації А.О.Булига, заступник голови районної ради В.М.Сорока та профспілковий лідер пасажирського вагонного депо А.О. Рожнова.


Розважальна частина свята не забарилася. Розпочав її народний вокальний колектив “Камертон”. Поміж запальними виступами різноманітних виконавців і танцювально-естрадних колективів, проводилися всілякі конкурси, як-от новий варіант “караоке на майдані”. Радувало, що в них охоче змагались як дорослі, так і малеча. Працював дитячий майданчик відпочинку, атракціони. Було весело, гамірно – святковий настрій не зіпсувала навіть негода, котра намагалася зашкодити урочистям напередодні.


Варто згадати мешканців нашого міста, які отримали цього дня відзнаки, нагороди та почесні грамоти. У номінаціях “Професіонали року” перемогли: Анатолій Петрович Ірха (галузь культури), Ірина Григорівна Мартиненко (галузь освіти), Сергій Геннадійович Федоренко (медицина). Підприємство-роботодавець року - вагонне депо Бахмач, громадський діяч - Виноградов Михайло Михайлович (до речі, наш активний дописувач-краєзнавець). У номінації «Талант року» заслужено переміг колектив «Феєрія», керівник - Лященко Ірина Михайлівна. У досить незвичайній номінації “Приклад для майбутнього покоління” відзначили найстаршу мешканку нашого міста Марію Кіндратівну Шкребко, яка народилася аж у квітні 1914 року. За плечима цієї жінки непроста життєва дорога, однією з віх якої була страшна війна. Та незважаючи на поважний вік і тернистий шлях життя, вона витримала з честю усі випробування долі. Цю жінку слід вважати символом незламності, уособленням сили, характеру та мужності.


Завершилось це грандіозне свято нашого рідного міста яскравим феєрверком.


Звісно, нам теж хочеться приєднатися до всіх палких вітань і побажати Бахмачу процвітання, поступу вперед, а бахмачанам – віри в себе, бажання та наснаги працювати на благо та славу рідного міста-залізничника.


Повертались зі свята вже у суцільних сутінках – найсприятливіша обставина для розмов. Поцікавився про людські враження від урочистості. Ось що сказав Іван Моргун: „Ще й досі сприймаю це свято як день залізничника. Пригадую дитинство, коли батько приводив у парк саме у першу неділю серпня, я смакував морозивом досхочу. Працював не на залізниці. Вже на заслуженому відпочинку, але з повагою ставлюсь до трудівників сталевих магістралей і приходжу святкувати разом з ними. Приємно, що міська рада потурбувалась про такий змістовний концерт. Наші артисти виступають не гірше, але до них ми звикли. Хочеться нових облич, нового репертуару. Повертаюсь із гарним настроєм.»


Олександр Хоменко (охоронець): «Заздрю залізничникам. На жаль, влаштуватись на нашій станції - велика проблема. Тут навіть вдаються до скорочень і до неоплачуваних відпусток. Працюю охоронцем у Києві, завтра, якраз, моя зміна, то підніматись на першу електричку доведеться дуже рано, але відмовити собі у задоволенні бути серед земляків не зміг. Це свято - одна з можливостей зустрітись з друзями, знайомими, колишніми однокласниками. Гарно, що це відбувається під концертну програму і додає нашому спілкуванню особливої аури. Сподобалось, що радість рядових бахмачан розділили і перші особи району, дехто із моїх ровесників побачив їх вперше.


Свято завжди дарує гарний настрій. Красномовне свідчення тому - імпровізована дискотека перед сценою, де танцювали навіть дорослі. Можливо, хтось із них посміливішав від кухля пива, але для того і є свято, щоб могли дозволити собі трішечки більше, ніж це буває у повсякдення. Після цього я впевнений - завтрашній понеділок не буде важким днем.»


Владислав Самойлов, Борис Бобришев