Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Життя на смiтнику

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

“Чисто не там, де прибирають, а там – де не смітять”. Це прислів’я часто бачив на дверях різних установ, магазинів, підприємств тощо. Воно доречне і у наступній ситуації. На роботу їжджу частіше двома вулицями: Ганни Жованик (колишня Войкова) та Жовтневою. Відповідно, спостерігаю протилежну картину: на Жовтневій вулиці – все чисто, прибрано, поставили нову клумбу, а вул. Ганни Жованик – страшенно засмічена, довкола розкидані пластикові пляшки, папірці, різноманітні побутові відходи і т. п.


Не збираюся зараз критикувати комунальні служби, адже вони працюють нормально і сміття вивозять звідси вчасно. Та і повністю критикувати мешканців вулиці Г. Жованик також нема особливого бажання, адже значну лепту у засмічення цієї вулиці вносять якраз мешканці прилеглих до зазначеної вулиці територій.


Також варто згадати, що випадки засмічення по нашому місту не є поодинокими. Невтішна ситуація спостерігається і неподалік вулиці Червоних Партизан, і поблизу асфальтівки, що веде за місто, неподалік “Хіммашу”, тощо. Чому ж тоді тут згадується саме вулиця Г.Жованик? Та тому, що це, можна сказати, одна з “центральних” вулиць Бахмача, адже багато хто, приїжджаючи поїздом у наше місто, прямує саме цією вулицею. Хіба у людей залишаться позитивні враження від такої своєрідної “візитівки” міста? Ми ж ідемо, начебто, в Європу, але яка тут може бути “Європа”, не кажучи вже про економічне та соціальне становище, варто хоча б звернути увагу на засмічення навколишнього середовища, екологію, стан доріг – і все моментально стає зрозуміло. Уявімо, наприклад, якби у Бахмач приїхав який-небудь представник ЄС, високопосадовець першої величини, і пройшовся би по вулиці Г.Жованик... Він би і півдороги не пройшов, перелякався, і, вражений побаченим, мерщій би помчав на вокзал за квитком на найближчий потяг.


Жарти жартами, але, мабуть, так воно б і сталося насправді. Поділилися спогадами про вулицю Войкова старожили А. Костюк та Б. Ляшок, які добре пам’ятають її із самого дитинства значно іншою – гарною, заквітчаною, чистою. Розповідали вони про те, що колись, у радянські часи, це “болото” на території Войкова, закидане різноманітним непотребом, було безіменною річечкою з дерев’яним містком. Це була приємна місцина, густо обсаджена вербами, тут завжди ганяли веселі дітлахи, які частенько ловили тут рибу. І риби, до речі, тут вистачало, водилась плітка, карасі, пічкурі, траплялись інколи і в’юни. “Це була найтінистіша вулиця, яку я знав,” – підсумовує А. Костюк.


Також вирішив поставити питання бахмачанам: “Як, на вашу думку, виглядає ситуація із забрудненням нашого міста”. Отримав наступні відповіді:


Петро Васильович, пенсіонер:


“Ситуація і не така страшна, здебільшого, це проблема периферійних вулиць. Хоча людям все ж варто слідкувати за своїми діями.”


Юлія, студентка-історик:


“Спостерігаю невтішну картину. Звісно, тут це порівняння зайве, однак місяць назад моя знайома повернулася з програми обміну з Лондона. Там взагалі, як на мене, на вуличках ідеальна чистота – жодного папірця чи сигаретного “бичка”. Бо за “бичка” там “вкатають” непоганий штраф. Шкода, що у нас такий менталітет і чисті вулиці для нас, на жаль, утопія.”


Віктор, працівник залізниці:


“Треба, мабуть, влаштовувати суботники, як у старі-добрі часи. Або ловити “на гарячому” і жорстоко карати любителів посмітити, щоб наступного разу “не повадно было”.


Наостанок, підсумовуючи всі вищесказані думки та пропозиції, скажу, як би це сухо не звучало, але треба намагатись відучувати себе від бажання всюди “гадити”. Думаю, що ніхто не схоче жити на смітнику, який ми “власними зусиллями” собі створюємо. Справа навіть не у прагненні дотягнути до європейських стандартів життя, просто ми повинні зберегти людську подобу і всіляко дбати про наше місто. Хочеться звернутись до мешканців Войкова відомою фразою: “Допоможи собі сам!” Адже лише від нас самих залежить те, чи ми житимемо на смітнику, або ж, все-таки, триматимемо вулиці в чистоті і всіляко ставатимемо на заваді покидькам, що безкарно довкола смітять.


Владислав Самойлов

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове