«Над поліським краєм весна розцвітає» або День села в Зеленівці

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Саме рядки з цієї народної пісні (яка лунала на святі) кружляли в мене у голові після святкування дня села Зеленівка. І це все неспроста, адже свято проходило у сільському будинку культури, у теплій, у певному сенсі, сімейній атмосфері. Відчувається невимушеність, доброта, душевна теплота, що відразу навіть і забуваєш, що за вікном – похмура осіння погода. Лунали чудові українські пісні, гуморески та вірші. Але про все це трохи згодом.


У Зеленівці побував уперше. Раніше багато чув про легендарне село, навіть доводилося читати різні, здебільшого краєзнавчі, матеріали. З них і дізнався про те, що Зеленівка свого часу була німецькою колонією і називалася “Великий Вердер”, також тут жила відома і шанована на Бахмаччині поетеса Мотрона Миколаївна Лапа.


Навіть у цьому невеличкому сільському клубі (колишній німецький протестантський храм, до речі) присутній дух Мотрони Лапи. Перше, що кинулося в очі – оптимістичний вислів на одній зі стін клубу: “Життя любить не перестану. М. Лапа”. Загалом, зеленівський сільський клуб справив хороше враження: тин з глечиками, щедро прикрашений квітами, старенька прялка, неподалік сцени – стіл з глеком, з якого стричали колоски пшениці та кетяги калини.


Зібралося у клубі практично все село, від старих до малечі. Лунали слова привітання від сільського голови Олександра Степановича Шуби, заступника голови Бахмацької райради Володимира Миколайовича Сороки та директора ПСП “Зеленівське” Володимира Олександровича Примака. Сільський голова О.С. Шуба згадав у своєму виступі як сторінки історії, так і проблеми, з якими село стикається нині, повсякдень. До вітальних слів приєднався і заступник голови райради В.М. Сорока, який зазначив: “Село переживало важкі часи, але всіх нас об’єднувала праця, нас об’єднувала пісня і віра у краще.” Наостанок, до всіх присутніх звернувся директор ПСП “Зеленівське” В.О. Примак, який, на додачу до всього сказаного, ще й відзначив кращих працівників Зеленівського господарства, серед яких: Володимир Олександрович Драбинога, Станіслав Віталійович Салій, Микола Вікторович Ященко (комбайнери, механізатори), Іван Якович Орел (водій), Микола Петрович Дорошенко (зав. відділенням).


Після низки пісень та привітань ведучі згадували про тих мешканців Зеленівки, які заслуговують окремої уваги, які прославилися своїми досягненнями. Такі зеленівчани отримали квіти, почесні гармоти та цінні подарунки, варто назвати імена цих людей: Андрій Сергійович Дяченко (учасник бойових дій, ветеран праці), Тетяна Петрівна Симоненко, Віра Анатоліївна Жигун (старожили, яким уже понад 90 років); не оминули увагою і молоде покоління – привітали подружжя Тертичних з появою нової зеленівчаночки – Валерії Тертичної. Говорили і про страшну аварію на ЧАЕС і те, що мешканці села також брали участь у ліквідації наслідків аварії (серед них відзначився Валерій Миколайович Ковальчук). Торкнулися також сторінок афганської війни, виявляється, що деякі односельчани пройшли крізь полум’я воєнних дій (Михайло Іванович Пархоменко, Віктор Петрович Штурмак, Іван Іванович Чорний).


Окремої уваги заслуговує культурна пісенна та гумористична програма свята. Пісенну частину свята представляв вокальний народний колектив Зеленівського будинку культури “Золоте Перевесло”, у склад якого входять: Світлана Михайлівна Дорошенко, Лідія Василівна Симоненко, Катерина Віталіївна Штурмак, Любов Василівна Зігура, Галина Василівна Євтушенко, Тетяна Володимирівна Пархоменко, Катерина Григорівна Садило, Ольга Андріївна Салій. У їх репертуарі лунали, здебільшого, народні пісні, але й були дещо несподівані як для сільського свята, і тим не менш – веселі, жартівливі та запальні пісні, як-от, наприклад, про сільських “секс-бомб” та про куму, яка “їздила по селу на “Запорожці”, та так, що “всі довкола розбігаються”. Порадували також дотепні гумористичні сценки у виконанні учасниць ансамблю “Золоте Перевесло”. Чудово обіграла гумореску про ситуацію в метро Ольга Андріївна Салій.


Потрібно назвати тут також усіх тих небайдужих людей, які будь-яким чином долучалися до організації та спонсорування свята, а це: Валерій Петрович Колоша (виділив кошти на естраду), Наталія Михайлівна Булах (їй зеленівчани дякували за смачний та розкішний коровай), ну і, звичайно ж, директор ПСП “Зеленівське” Володимир Олександрович Примак, який, так би мовити, доклав зусиль для організації всього свята взагалі.


Тривало святкування до самого вечора. Після “Золотого Перевесла” на сцені виступав ще колектив Курінського будинку культури. Для молоді також проводилась дискотека. Ще раз подивився на викарбувані на стіні будинку культури слова видатної мешканки села Зеленівка, поетеси Мотрони Лапи: “Життя любить не перестану”. Думаю, ці слова житимуть в душах усіх зеленівчан і допомагатимуть їм досягати нових перемог та звершень. Тож зі святом тебе, Зеленівко!


Владислав Самойлов