Сліди батьківських чобіт

• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 22 листопада 2013, 08:27

20 листопада – Всесвітній день дитини 

Люди доброї волі хочуть, щоб діти всіх народів були захищені від незгод, голоду, мали все необхідне для життя. На жаль, не у всіх дітей було і є хороше дитинство. Про один випадок з життя дитини я хочу розповісти.

Коли я навчалась у п`ятому класі, то подружилась з дівчинкою, Оленкою Гашенковою.

Ми з нею разом готували уроки, ходили до бібліотеки.

Якось вона запросила мене на свій день народження. Ніколи до цього я не була у неї вдома.

Маленький будинок Гашенкових був зовні схожий на будинок „пана Гарбузика” із казки „Пригоди Цибуліно”.

Коли я зайшла, то мене привітно зустріла Оленчина мама: „Здрастуй! Проходь до кімнати”.

Кімната невеличка, з одним світлим вікном, вразила мене малюнками, розвішеними на стінах. Вони всі були виконані у чорно-білих кольорах, на цупкому папері.

- Ой, які гарні малюнки! – Вигукнула я. – А хто їхній автор?

Оленка відповіла:

- Мамин батько, мій дідусь.

- Він, напевне, був професійним художником?

- Ні, самоуком.

- Як би я хотіла з ним познайомитись, - вела розмову я далі.

- Мій дідусь загинув на фронті, - тихо мовила подружка.

Я зніяковіла:

- Пробач, будь ласка.

У кімнату зайшла мама Оленки.

- Мої любі діти, я чула вашу розмову. Ліанко, батько мій був здібною творчою людиною. Коли він ішов на фронт, то сказав: „Донечко, бережи маму, себе і малюнки”. Я пообіцяла, що все виконаю. Коли батько ішов з двору, а тоді якраз пройшов дощ, то на глинистому грунті залишилися відбитки його чобіт. Накрила я два сліди коритом, - з очей жінки потекли сльози, - так от, через рік отримали ми похоронку про загибель батька. Мама померла наприкінці війни. Усе, що мені вдалося зберегти, то це малюнки і сліди від батьківських чобіт. Хочеш, покажу їх тобі?

Я ствердно кивнула головою.

Неподалік – долина, лежало догори дном корито. Воно було обсажене чорнобривцями. Оленка з мамою підняли корито і я побачила висохлі сліди від чобіт, які залишились від людини, що теж захистила нас від фашизму.

Ліана Лещенко,
с.Курінь