Справжня свята вода у наших Пісках

• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 24 січня 2014, 11:01

Що це так, знайоме багатьом, тому вже кілька літ на Водохреще у сільській церковці ікони Казанської Божої Матері ніде проштовхнутися. Ще більше люду збирається біля водойми, сюди приходять і пісків`яни, і чисельні гості. Та такого видовиська, яке відбулося минулого недільного дня на Богоявлення, Піски ще не бачили. Доєднатися до таїни купелі у крижаній воді приїхало стільки люду, що їх легковики заполонили центр села. Це було незабутнє свято. Після богослужіння у храмі отець Віталій в оточенні пастви хресною ходою дістався сусідньої водойми. Тут відбувся молебень, освячення води і благословення сміливцям на крижану купель. Бажаючих було багато. Чула навіть про прибульців із Куликівки і Борзни, а про бахмачан, про мешканців сусідніх сіл годі й говорити. Та чи не найбільше приїхало курінців. Чим же ваблять Піски? Звісно, насамперед згукує до себе саме православне свято, а ще ціла низка цікавих захоплюючих складових, в яких легко вбачити відродження козацьких традицій. Злітали в небо голуби, мисливські рушниці сповістили своїми пострілами про початок свята, відлякуючи нечисту силу від місця урочистих подій. На дітей, та й для дорослих, особливо, хто мешкає у місті, було цікавим промчати у зимових санях, впряжених баскими кіньми. Найменших дітлахів очікував поні – невеличкий смирний коник.

Вітерець доносив апетитний аромат димку і пахощі козацького кулешу. Кожен бажаючий отримав пригощання – мої земляки гостинні. Як уже завелося, крім гарячої української страви, пропонувалася і чарчина духмяного церковного кагору. Та найбільше ра-діли люди неповторній атмосфері, яка панувала на майдані поміж церкви і сільської ради.

У пісків`ян, особливо у хліборобів, була підстава до подвійного вдоволення. Адже напередодні нарешті насипало доволі снігу, який щедро вкрив озимину, ховаючи смарагдову зелень під білою січневою ковдрою. А раз так, то є підстави сподіватися на врожай. І наступного року знову зустрінемося на Водохреще, знову чекатимуть на нас пиріжки з маком і повидлом, котлети у тісті, печиво і цукерки. Хочеться сказати щире спасибі нашому козацькому отаманові, директору сільськогосподарського підприємства Валерію Колоші за вміння вдихнути у кожну справу Божий дух. То ж нехай небеса допомагають нашому керівникові у всіх його добрих починаннях. А ми його підтримаємо.

Катерина Табачок