Згадуючи природолюба

• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 31 січня 2014, 10:03

Цю публікацію підготував наш дописувач Дмитро Лазун.

Днями був у Батурині. Привернули увагу зелені засніжені ялини неподалік дороги. Вгледівся у сусідні білокорі берези, плакучі верби, горобину із червоними кеглями – і згадав! Цей скверик засадив колись Олександр Костянтинович Кодаков. Колишній пустир перетворився тепер у гайок. Саджанці збирав скрізь – найбільше посаджено деревець з самого Батурина, але є тут представники флори із навколишніх лісів. А одну ялиночку Олександр Костянтинович привіз зі своєї малої батьківщини, із Жиздри, що у Калузькій області. Як бути точнішим, то взяв її з лісу, з того місця, де стояв батьківський зруб. Кодаков-старший був лісником.

Став підраховувати, скільки вже немає з нами природолюба, так і не згадав. Проте раптом збагнув, що в цьому році батуринцю виповнилося б 105 років, день його народження - 2 лютого.

Впіймав себе на думці, що простіше згадувати про Олександра Костянтиновича живого, бо чимало добрих справ залишив по собі травознай, природолюб, цікава людина.

Був він рядовим землевпорядником, та батуринці уві-ковічнили його ім’я у назві вулиці, на якій він жив. Це багато про що говорить.

А ще Кодаков чимало друкувався у місцевій пресі, популяризуючи тему охорони природи. В мене збереглося одне із його оповідань. То ж пропоную увазі читачів „Порадника”.

Полярные гости

В отчетах ученых-полярников нередко встречал упоминания о небольшой, величиной с овсянку, птице - пуночке. Обитает она на самих окраинах Севера. Пуночка, если можно так выразиться, - коренной абориген вечной мерзлоты, приполярной тундры и безжизненных островов Ледовитого океана. Зимой она откочёвывает немного на юг, где вместе со снегирями, клестами и свиристелями перебивается в средней полосе России. Это Подмосковье, Калужская, Брянская, Смоленская области. Только клесты, снегири и свиристели обитают более в лесах, где питаються семенами ясеней, кленов, елей, а пуночки вместе с овсянками и полевыми воробьями перелетают стайками на дороги, где находят скудный прокорм в придорожных сосняках.

Ранней весной, лишь только пригреет солнышко и снег сделается рыхлым, пуночки покидают свою зимовку и спешат на милый их душе Север, на гнездовье... Долго считал, что пуночки на зимовку на территорию Украины не залетают, но после - убедился в обратном.

В 1952 и последующие годы мне пришлось встречать полярних гостей – вертких пуночек на проезжих дорогах Батуринского района. Милые непугливые птички перелетали стайками с места на место, подпуская к себе довольно близко. Видно, никогда непреследуемые человеком, пуночки к нему очень доверчивы...

Зимы тех лет были суровые – морозные и снежные, что и заставило полярных птичек искать спасения от бескормицы и стужи в наших краях.

Александр Кодаков,
1956 год