Пам'яті товариша

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Він був нашим читачем і дописувачем. Якраз очікували на матеріал Дмитра Олександровича про події у північно-східних областях і на кордонах країни. Уже минули терміни подачі, а наш позаштатний кореспондент все не з’являвся. Не відповідав він і на дзвінки. Це було зовсім не схожим на автора публікацій – Дмитро Лазун зарекомендував себе відповідальним і обов’язковим у дотриманні слова. Скоро із сумом дізналися, що наш добровільний помічник вже ніколи не переступить редакційний поріг.


Він народився у 1945 за кілька днів до Перемоги, а пішов від нас за кілька днів від свого 69-річчя. Людиною був неординарною, умів дотепно пожартувати і вислухати нужденного, був добряком і надійним другом. Як висловилась його однокласниця Валентина Вікторова: „З втратою Діми не дорахуємося зірочки на нічному небі, не стало ще одного промінчика, що зігрівав удень...”


А на сторінках „Порадника” не з’являться матеріали, підписані його ім’ям .


Редакція сумує з приводу передчасної смерті Лазуна Дмитра Олександровича і висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного.


Борис Бобришев