Професія така - дбати про хліб

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Працювати на землі можуть тільки ті люди, які розуміють покладену на них відповідальність. Адже їх будні - це турбота про майбутній врожай, а відповідно і хліб на нашому столі. Праця кожного, хто піклується про поле, заслуговує шани та поваги. І сьогодні розповідь саме про таких людей, які працюють в ТОВ «Агродмитрівське» - одному з найбільших господарств нашого району, і люблять свою професію та землю, бо більшість трудиться на ній не перший рік.


На полі, де працюють шість потужних комбайнів, застаємо заступника директора Іванька Володимира Вікторовича. Перше питання, яке нас цікавить, це врожайність. Володимирович Вікторович каже, що ще важко спрогнозувати загальну картину, але вже на тих полях, які сьогодні оглядаємо та на яких працюють комбайни, урожайність пшениці більше 60 ц/га, озимого ячменю – 56 ц/га.


«Сьогодні на підприємстві працює понад 85 робітників. Вони не цураються роботи, більш того – відповідально ставляться до своїх обов’язків. Адже ті наші досягнення, що маємо на сьогоднішній день, говорю про урожайність зернових – усе це завдяки їх, нашим працівникам», - говорить Володимир Вікторович.


Хлібороби не гають ні хвилини


Екіпажі комбайнів у період жнив – а це: Віктор Хижка, Юрій Баришевський, Віктор Пітель, Олександр Нагорний, Василь Згода, Володимир Борисенко, Сергій Мирон та Геннадій Горбенко, аби вчасно обмолотити зерно, працюють від світанку до сутінок. Хлопці добре розуміють просту істину: найкращий урожай той, що у коморі. І за станом своїх машин слідкують, адже чим ретельніше підготуєшся до польових робіт,тим вдаліше вони пройдуть. Головне, щоб техніка не вийшла з ладу, адже під час жнив дорога кожна хвилина. І це є найбільшим клопотом для інженера Гері Ігоря Васильовича. Він відповідальний за те, щоб кожен водій і механізатор розпочав свою роботу вчасно.


«До жнив ми готувалися заздалегідь. Комбайнери, їх помічники, водії підготували техніку до роботи. До техніки взагалі ніколи не можна ставитися абияк, бо від неї багато чого залежить» , - говорить інженер. – Утім, все ж таки не вона робить показники. Лише уміння і працьовитість наших хлопців – запорука високих врожаїв. Це за роки роботи я знаю напевно».


Серед тих, хто жнивує, і водії КАМАЗів: Віктор Ширина, Іван Молюга, Олексій Зігун. Вони відвозять зерно від комбайнів. Спекотно не лише від сонця, а й від темпу їх робіт. Незважаючи на ненормований робочий день, вони працюють із завзяттям. Але неспішно, адже ужинок треба довезти з найменшими втратами. «А поспіх у цій справі ніколи не робить доброго», – впевнені вони.


Працюють чоловіки. Кожен зайнятий своєю справою. Та, щоб не говорили, все в господарстві починається з кухні. Не є виключенням і товариство. Сил та енергії жниварям смачною їжею додають кухарі Людмила Івахненко, Світлана Карпенко, Ірина Гуро та Наталія Мірошниченко. Тричі в день вони готують смачні і різноманітні страви, тож після смачного домашнього обіду ніяка робота не страшна.


Токове господарство до початку жнив також було підготовлено, бо досвідчений комірник Валентина Федорівна Сіра має неабиякий фах у цій справі. Щоб вчасно ліквідовувати поломку техніки, слідкує бригадир тракторної бригади Володимир Михайлович Пальчиківський. У нього для цього під рукою завжди є все необхідне: і зварювальний апарат, і всі необхідні запчастини. Паливо-мастильні матеріали, придбані в повному обсязі для проведення всього жнивного періоду, обліковує Володимир Трепачко.


Такий от один жнивний день у господарстві. На рівні з досвідченими комбайнерами, за плечима яких уже по 2-3 десятки жнивних кампаній, працюють молоді. І ті, хто у полі, і на току, і на кухні трудяться добросовісно. Тому й має господарство один з найвищих показників урожайності зернових у районі. Їхній секрет успіху – у сумлінній праці.


«Зусиль стількох людей коштує виростити урожай. Їхня робота – як ланцюжок. Кожен має вчасно і відповідально спрацювати, аби отримати очікуваний результат. Вони – наша гордість, - говорить про кожного з цих людей директор товариства Іван Володимирович Олійник, - ми пишаємося усіма працівниками господарства. Адже це не випадкові люди. Колектив як сім’я. У нім має бути і розуміння, і довіра, і взаємовиручка».
Сподіваємося, що матінка – земля віддячить хліборобам щедрими врожаями за відданість і любов до справи.


Леонід Зайченко