Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Наш трудівник

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Колись моє Халимонове кореспонденти відвідували ледь не щодня. Уже не говорю про газетярів із «Радянського села». Пригадую: із «Деснянської правди» приїздив Валерій Інютін, із «Комсомольського гарту» - Володимир Муравейніков, забивались навіть спецкори «Правди» і «Известий».


Нещодавно написав про випускників нашого класу. Було приємно чути відгуки односельців на ту статтю. Для себе відзначив, що люди засумували за друкованим газетним словом. То вирішив узяти на себе сміливість і розповісти про одного із своїх земляків – колишнього свого сусіда.


Звісно, берусь, як то говорять, за перо не тому, що жили поруч, а тому, що Микола Іванович Овдей - один з найдосвідченіших механізаторів СТОВ ім. Ватутіна. Працює він на потужному Т-150. Знаряддя для трактора використовує різне: плуг і культиватор, бульдозерний ківш… Зараз, наприклад, прилаштував гідрокрюк і навантажує величезні мішки з міндобривами. Навесні зайнятий оранкою і культивацією. З цими роботами, безперечно, справилися б й інші. А от як потрібно застосувати ківш бульдозера, тут Микола Іванович неперевершений. Чи потрібно вирити траншею для зберігання силосу, чи звільнити від снігу під’їзні шляхи і територію ферми, а їх у нас аж п’ять – найкраще виконає завдання мій колишній сусід.


Багато хорошого можна розповісти про М.І.Овдея. Пригадую колишні колгоспні збори. Серед передовиків виробництва обов’язково називали і його ім’я. Тепер я на заслуженому відпочинку, на зібраннях не буваю, але впевнений, Микола Іванович залишається серед кращих ще й сьогодні і про нього згадують добрим словом і нині.


Хочеться побажати невтомному трударю наснаги у роботі, здоров’я, аби хліборобська праця надавала йому і далі задоволення.


Василь Левчановський

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове