Прохання до всіх: назавжди відмовтеся від святкування 23 лютого

• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 20 лютого 2015, 10:09

Ставлення до “колишніх” радянських свят у нашому суспільстві неоднозначне. Хтось уже не уявляє собі, як можна не випити келих шампанського 23 лютого, не згадати з цієї нагоди роки армійської служби і не почути тост «за чоловіків»?

Усі, хто народився в СРСР, добре пам’ятають, що 23 лютого офіційно вважався днем створення Червоної армії, днем її перших перемог. За радянських часів усім громадянам з раннього шкільного віку вбивали в голови, що в цей пам’ятний день була створена Робітничо-селянська Червона армія, і що саме 23 лютого 1918 року вона героїчно розбила німецькі війська під Нарвою та Псковом. Ідеологічна машина чітко відслідковувала, аби саме так інформувалося у ЗМІ. Між тим, це був просто міф, винайдений особисто Йосипом Сталіном у 1938 р. Вожді більшовизму створювали Червону армію не для боротьби з німцями, а для закріплення свого режиму в громадянських війнах зі своїм народом, у тому числі і для вторгнення в Українську Народну Республіку. У лютому 1918 року було проголошено свою незалежну державу, але збройні більшовицькі загони, на основі яких з часом сформувалася Червона армія, у ті дні безжально нищили України незалежність.

До речі, саме 23 лютого 1918 року російські більшовики без суду розстріляли в Криму очільника Кримської національної директорії, одного з керівників кримськотатарського національного руху Номана Челебіджихана.

Росія вважає себе правонаступницею Радянського Союзу і, відповідно, російська армія, яка сьогодні створила криваву рану на території нашої України, жертвою якої стали тисячі українських військових і мирних жителів, є правонаступницею армії радянської.

Тож більш невдалого приводу для святкування, ніж 23 лютого, годі й уявити.

Зараз ми спостерігаємо роботу пропагандистсько-ідеологічної машини Росії і жахаємося від спотвореної нею дійсності. Але, часто засуджуючи всі злочини комуністичного режиму, ми, без зайвих роздумів, наслідуємо його прояви, якщо вітаємо наших чоловіків в цей день. Давайте ж зрозуміємо, що немає дрібниць, особливо у часи зовнішньої агресії, і всі разом, назавжди, відмовимося від святкування 23 лютого!

Катерина Дзекун,
НІКЗ «Гетьманська столиця»