Перевірений віками дідівський спосіб

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Здружив нас шкільний інструментальний ансамбль, потім служили в армії, набували професій, обзаводилися родинами - кожен мав власне життя. Вдруге наш „квартет” об’єднався, завдячуючи спільному захопленню - риболовлі. Улітку часто виїжджаємо родинами, узимку - чоловічим складом. Приємно повертатися з уловом, та ще більше цінуємо спілкування з природою. Того дня напросився до нашого гурту мій зять. Взяли, хоча втрьох сидіти на задньому сидінні й тіснувато. День видався вологим і вітряним, та засиділись на льоду кілька годин, бо захопив азарт – клювало, як ніколи. Правда, промерзли добряче. Перед домівкою сьорбали носами – вірна ознака застуди. Тоді і запропонував зять відвідати парильню, мовляв, нещодавно відкрили, а багатьом полюбилася. Ми про неї і не чули, дещо збентежила ціна 130 гривень, здалося дорогувато. З тим і подалися по домівках.


А зять за своє, мовляв, ходімо попаримося, застрахуємося від застуди. Ще й пообіцяв це задоволення за власний рахунок. Звісно, не це стало переконливим аргументом, а те, що почало кидати то в жар, то в холод. То й пішли.


Скажу відверто, з цієї парної не хотілося виходити. Сухий пар прогрів кістки і м’язи, березовий віник збадьорив і відігнав втому. Приємні аромати дощок смолових порід змішалися з пахощами деревини з липи і осики, де тут втриматися якійсь бацилі чи хворобі.


Найдивніше було наступного дня, мої друзі захворіли – нежить, температура, ломота у кістках доймали всіх трьох по тижню. Мимовільно прикинув скільки зекономив і на часі, і на коштах, бо кожен з хворобливого „тріо” накупив пігулок на кілька сот гривнів.


Наступної суботи я вже сам прямував у цю парну, щоб розслабитися, набратися позитивної енергії. Класна штука – лазня, особливо, як вона з парильнею. Да ще й з таким басейном - три на п`ять! До речі, сюди можна зайти прямо з роботи, з гостей, з прогулянки – і мило, і рушник, і березовий віник – усе необхідне можете отримати тут.


Символічно, що царина відновлення духу і моці зросла майже поруч із церквою святого Георгія – досить перейти вулицю. То ж зміцнюйтесь не пігулками, харчовими домішками і сумнівної якості вітамінами, а дідівським способом – банькою.


Сергій Веремій