19 березня Ліні Костенко - 85!
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 20 березня 2015, 09:36
Кілька років назад осіннього вечора поверталася із Києва. Почало швидко темніти. У потязі ще не було світла. Дрімали стомлені далекою дорогою пасажири. Аж раптом у вагон зайшов молодий юнак, увімкнувши неголосно спокійну і легку музику. Пізніше дізналася, що це пісня на слова Ліни Костенко «Двори стоять у хуртовині айстр». Дивно, але в цей час люди ніби прокинулися. Спочатку подумала, що це від того, що увімкнули світло у вагоні, але потім зрозуміла, що слова ці не залишили нікого байдужим. Вони були простими, легкими і водночас красивими. Отак я відкрила для себе незбагненну силу поезії Ліни Костенко. Пізніше перечитала ще раз її роман у віршах «Маруся Чурай». Потім придбала «Записки українського самашедшого». Переконана, українську літературу без Ліни Василівни сьогодні важко уявити. У її творах звучать мотиви жінки ніжної і вразливої, а ще борця за майбутнє України.
19 березня виповнюється 85 років Ліні Костенко – поетесі сучасності, жінці, яка має завжди свою позицію до життя, до політики, до України. Тому, коли дізналася від семикласників Бахмацької гімназії, що вони готують літературну годину, напросилася допомогти, як учитель музики. Святково прибраний зал. Обов’язково квіти, бо їх любить поетеса. Урок розпочався декламуванням вірша Ліни Костенко «Доля». Двадцять пар очей не зводили погляд від учителя. Валентина Миколаївна Шостак запропонувала провести мандрівку творами поетеси. Для цього був заздалегідь виготовлений маршрутний лист, де першою зупинкою був провулок Біографічний. Семикласники Оніщенко Діана і Кондратенко Богдан розповіли, що Ліна Василівна народилася у місті Ржищеві на Київщині в учительській сім’ї. Батько знав 12 мов. Коли Ліні було 6 років, то родина переїхала в Київ. Там закінчила школу, вчилася у Київському педінституті, пізніше закінчила з відзнакою Московський інститут ім. О.Горького. Писати вірші почала з дитинства. У 1957 році вийшла збірка «Проміння землі». На своєму літературному шляху поетесі довелося пережити майже п’ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Поверненням Л.Костенко була книга поезій «Над берегами вічної ріки», потім роман у віршах «Маруся Чурай». За цей твір поетесі було присуджено Державну премію ім. Т.Шевченка. Для дітей вона видала збірку «Бузиновий Цар».
У Ліни Василівни гарна сім’я, талановита донька Оксана Пахльовська – літературознавець, перекладач творів італійських та іспанських поетів.
Виявилося, що семикласники разом з учителем зібрали багато дитячих віршів Ліни Костенко і створили свою збірку з ілюстраціями. Про це розповіли Ольга Кривошей та Анна Гуринець. Дівчата презентували другу зупинку – вулицю Поетичну. А як виразно учні декламували вірші Ліни Костенко! Оце розуміння поезії маленькими серцями! Звучали поезії Ліни Василівни «Вербові сережки», «Ліс на світанку», «Ще назва є, а річки вже нема», «Вже брами літа замикає осінь», «Баба Віхола», «Красива осінь» у виконанні Журавля Андрія, Бакал Анастасії, Тертичної Анастасії.
Та найбільше, на мою думку, учні готувалися до третьої зупинки – Майдану Пісенного. Справді, вірші Ліни Костенко настільки неперевершені і мелодійні, що хочеться їх співати. 38 віршів покладено на музику. І зазвучали пісні на уроці у виконанні Больбуха Дениса, Ігнатенка Андрія, Лисуна Ярослава у супроводі гітари. Данько Артем розповів, що видатний співак Олександр Пономарьов співав «Романс», вірш «Колискова для доні» поклав на музику і виконує Павло Дворський, «осінній день» поклав на музику В.Морозов, музику до багатьох віршів написала лікар О.Богомолець.
Урок добігав свого часу, але в класі було так затишно і комфортно, що учні не збиралися бігти на перерву. Чи сподобався дітям урок? Думаю, що так, бо так просто, яскраво і гостро може тільки вразити неперевершена поетеса - Ліна Костенко.
О. Гриценко, учитель музики, психолог Бахмацької гімназії