Герої не вмирають…

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

26 липня 2015 року обірвалося молоде життя командира 34 мотопіхотного батальйону, сина Батуринського міського голови Души Леоніда Леонідовича, Станіслава, який був одним із тих, хто, не шкодуючи себе, боронив Батьківщину від російського агресора у зоні антитерористичної операції на сході України.


Станіслав народився 19 грудня 1983 року в м. Кременчук. Після закінчення 5 гімназії вирішив втілити дитячу мрію - стати офіцером. У 2004 році вступив до Севастопольського військово-морського інституту ім. П. С. Нахімова, проходив службу в Феодосії та Севастополі. Коли повернувся до Кременчука, займався будівельним бізнесом. Станіслав разом з дружиною виховував доньку.


До лав Збройних сил України був призваний 4 травня 2015 року. Службу проходив у складі 34 мотопіхотного батальйону. У день загибелі, 26 липня, разом з підлеглими їхав на вантажівці ГАЗ-66. Біля Горлівки автомобіль наїхав на міну. Стас загинув на місці, а водія та хлопців у кузові ранило та контузило.


Прощання зі Станіславом відбулося 29 липня в Кременчуцькому Палаці культури. Після панахиди в Свято-Миколаївській церкві загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища, де поховали в секторі героїв АТО.


Колектив Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця” та газета «Порадник» висловлюють щирі співчуття рідним у зв’язку з тяжкою втратою.