Ми знову ярмаркували!

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Колись, у дитинстві, доводилося чути від сивочолих дідів спогади про ярмарки. Щось незвичне, гамірне, майже казкове проступало крізь їх розповіді. Комусь запам’яталися ті велелюдні торги величезною кількістю возів і коней. Хтось не міг забути смаку медяного пряника, ще котрийсь пригадував, як вперше купляли для нього обнову. Люд збирався не лише за тим, щоб щось продати, чи, навпаки – купити. На ярмарках встановлювали гойдалки, зимою - „крутилки”. Народ розважали скоморохи – співали пісні і частівки, танцювали, розповідали байки.


У нашому місті ярмарки відбуваються традиційно вже більше 20 літ, за винятком хіба що минулого року. Приїздять на це дійство з усіх усюд, привозять на продаж усяку всячину - від продуктів і одягу, до сувенірів, взуття, сільськогосподарської техніки. І для малечі, і для дорослих є чим розважитися – атракціонів, слава Богу, вистачає на всі смаки.


Проте багатьох цікавить те, що знадобиться на святковому храмовому столі. А це мед і яблука, ковбасні вироби і шинка. Хтось придбав лантух цукру, так дешевше, а продукт не зіпсується. Комусь приглянулась олія, вона знадобиться і зараз, і восени, і взимку, виробник пропонує її дещо дешевше.


Хоча люд помітно побіднішав, все ж то там, то там утворювалися черги. Як таке бачив, знать, товар там потрібний і ціну правлять помірковану.


Та не лише покупками запам’ятовуються такі заходи. А у цьогорічного ярмарку особливий зміст, не дивлячись ні на що – ні на АТО, ні на схудлі гаманці, бахмачани прийшли на ярмарок. Прийшли засвідчити свою впевненість у завтрашньому дні, у тому, що життя налагодиться. І крім звичного „здрастує”, лунало повсякчас „зі святом”. Щоб підняти настрій, щоб збадьорити, постаралися аматори усього району. Зазвичай виступали зі сцени, а уславлений народний фольклорний ансамбль”Криниці” із села Бахмач пішов із своїми піснями прямо до людей...


І хоча зверталося до мене, як до районного депутата кілька підприємців, вказуючи на недоліки, не будемо сьогодні про «ложку дьогтю». Сподіваємося, організатори виправлять їх наступного Спаса.


Олег Рубан, редактор