На святі з козацьким духом

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Уже давно підмітив, хоча у різних громадах День села відзначають за схожими сценаріями, усе ж кожне свято має своє обличчя. Особливо властиво це для Пісок. Найчастіше тутешні урочистості сповнені козацьким духом. Це й не дивно, у організації кожного дійства бере участь директор місцевого ПСП В.П. Колоша. Валерій Петрович не лише господарник, сам він козацького роду, очолює Чернігівський полк козаків війська Запорізького. Сприяє вихованню шкільної молоді у дусі козацьких традицій. Від цього і своєрідне забарвлення свят у Пісках. Не дивно, що саме пісківські урочистості приваблюють багатьох відвідувачів.


Не зрадили тут традиції і цього разу. Ще перед початком Дня села на майданчику юні вершники – учні щойно започаткованої школи верхової їзди, хизувались у сідлах на стрімких конях-красенях. На юних вершників із заздрістю поглядали навіть дехто із дорослих.


Кому більше до вподоби атракціони, вибирались на верхівку величезної надувної гірки і неслись донизу під захоплюючі вигуки оточуючих. Майже поруч можна було перевірити своє вміння влучно метнути ядро із спеціальної метальної машини.


Та найбільше вабила прикрашена розбірна сцена, де ось-ось мали розпочатись головні події. А поки у нас є кілька хвилин, підійдемо до виробів пісківських рукодільниць. Не можна не замилуватися вишиваними рушниками. Змушують уповільнити крок найрізноманітніші вироби із соломи. На окремому стенді розміщені художні роботи учнів сільської школи мистецтв. Забігаючи наперед, скажу, що лише місяць почав діяти у цій школі танцювальний гурток, а вже встигли підготувати кілька хореографічних мініатюр. Танці–сценнівки явно сподобалися глядачам, про що свідчили гучні дружні оплески.


Нарешті зазвучали урочисті фанфари. І ведучі розпочинають свято. Настоятель місцевого храму Ікони Казанської Божої Матері - отець Віталій благословляє на проведення свята. Поздоровляє пісків’ян сільський голова Світлана Левченко. До її вітань приєднався голова районної ради Іван Желіхівський. Іван Сафронович, користуючись слушною нагодою, передав Валерію Колоші Подяку Бахмацькій районній організації воїнів-інтернаціоналістів від танкової бригади АТО, воїни якої вдячні волонтерській допомозі від бійців-афганців, яких якраз і очолює Валерій Петрович.


Ансамбль «Берегині» дарував пісні, окремі з них лунали персонально на адресу то іменинників цієї пори, то були за подарунок передовикам виробництва, не забули про ветеранів праці. Крім того, кожного з відзначених винагородили ще і цінним подарунком. Запросили до сцени і матерів пісків’ян, які зараз захищають цілісність України в АТО. Їм вручили подарунки і адресували побажання, аби воїни-сини повернулися здоровими і неушкодженими.


Запрошеного на свято поета-пісняра Степана Галябарду пісків’яни зустріли як давнього знайомого. І не тільки тому, що він теж родом із села, а тому, що безліч його пісень відома і шанується серед українців. Саме пам’ять про село надихає митця на створення багатьох пісень. Кілька з них поет виконав зі сцени, і хоча вони давно слухачеві знайомі, все ж звучали в авторському виконанні по-особливому – від душі, від серця.


Продовжив концерт шанований у селі гурт «Смоляни», який сповнив урочистість піснями, таночками, художнім словом.


Завершилось дійство, як це прийнято в козацькому колі, запашним кулішем. Обслуга польової кухні вже давно чекала завершення офіційної частини, аби пригостити всіх бажаючих. І ніхто не залишився обділеним.


Спостерігав за радісною метушнею. Серед нагороджених були й пісківські педагоги, професійне свято яких мало відбутися через день. Кожному з них ПСП „Пісківське” виділило по одному центнеру збіжжя.


Привітали і господарів найошатніших садиб, а ще раніше вшанували ветеранів праці, на адресу яких пролунали не лише вітання, а й було вручено цінні подарунки.


Своєрідним подарунком всій громаді стало повідомлення директора ПСП Валерія Колоші про впровадження в дію заводу по виробництву соєвої олії. Він повинен почати діяти цими днями. Перероблятиме 8 тонн сировини за добу. На черзі ще один міні-цех, де виготовлятимуть твердий сир. А трохи раніше директор повідомив, що підприємство розщедрилось на 300 тисяч гривень, аби встановити новітній котел, який працює на дровах і забезпечуватиме при мінімальних затратах на паливо надійне опалення шкільного приміщення.


Дивуюся, коли Валерій Петрович знаходить час все це організувати, скрізь встигати. Районна організація Аграрної партії України висунула його кандидатом у депутати до обласної ради. Більшість земляків підтримують невтомного, талановитого керівника. Саме людей справи не вистачає нам, пісків’яни сподіваються на перемогу свого всюдисущого земляка.


Борис Сєдач