Подарунок до свята
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 20 листопада 2015, 09:56
- Де у вас олійний цех? – запитав у пісків’ян на головному сільському перехресті.
- А їдьте у бік ферми… Пам’ятаєте, де у нас приймали молоко? – почув у відповідь.
Де була приймальня, не згадав, але приблизно уявив.
Приїхали на майданчик проти молочно-товарного комплексу, вийшов з легковика, аби уточнити подальший маршрут, але тут же відчув, що потреби в цьому не буде. Специфічний апетитний аромат, що доносив ледь відчутний вітерець, видавав об’єкт моєї уваги.
Приміщення оздоблене зовні, але ще більше привабило зсередини. По-перше, занурився у неповторний аромат олійниці. Приємне тепло випромінювали ретельно вифарбувані стіни, а ще на їх фоні виблискувало сріблом новісіньке обладнання. Все тут автоматизоване, за виробничим процесом слідкує комп’ютерне начиння, все тут, як говориться, на кнопках.
У цеху лише двоє операторів. Спецодяг знеособлює, але все ж, пізнаю одного з них. Це Олександр Григорович Зайко. Вітаємося. Розпитую про роботу цеху.
- Працюємо недавно. Проте вже кілька днів як освоїлись, вийшли на проектну потужність, за зміну переробляємо 25 тонн сої.
Слухаю і все поглядаю на золотисту цівочку соєвого масла, що стікає з-під пресу. Олександр Григорович, перехопивши погляд і прочитавши моє бажання, пропонує посмакувати продукт. У миску із маскою олією і дрібненькою сіллю акуратно вмочую скибочку хліба, який гостинний господар приберігає для гостей–екскурсантів. Правда, смачно.
Соєву олію доводилось смакувати і раніше. Присмак її специфічний. Є багато гурманів, хто вважає її найсмачнішою. Такої ж думки і другий оператор Іван Анатолійович Морміль.
Якраз нагодився у цех директор ПСП „ Пісківське” Валерій Петрович Колоша. Пояснює, що головним споживачем їх харчового продукту будуть фірми з Прибалтики. Багато олії закуповуватимуть для кондитерського виробництва, значну кількість перероблятимуть на біопаливо.
- Ми ж виробляємо ще і шрот, - продовжують екскурсію мої гіди. У сої 10% жиру. Після переробки залишаються сліди олії. Вже відправляли, так би мовити, макуху у спеціалізовану лабораторію у Дніпропетровськ, так виявили не більше 0,2% масла, але ж білку, тобто протеїну, вийшло 43 відсотки. Це найцінніший корм і при виробництві молока, і при відгодівлі худоби на м’ясо. Тварини з надзвичайним апетитом поїдають цей корм.
Беру дрібку шроту, обережно смакую і знаходжу, що досить апетитна штука, навіть для мене. Звісно, тварини від такої смакоти не відмовляться.
Запитую у директора, де купували обладнання і готуюсь почути у відповідь щось про Європу. Дивуюся, дізнавшись, що все вітчизняного виробництва. Валерій Петрович пояснив, що цех працюватиме і на давальчеській сировині, це вигідно і пісків’янам, і власникам сої, які матимуть з цього подвійний зиск. Кошти за сою і корм для власного стада. Обходитиметься це дешевше вже лише за рахунок на транспортних витратах.
Своєрідний подарунок підготували пісків’яни до свята аграріям Бахмаччини.
Борис СЄДАЧ