Не будьте байдужими!

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Моє село невеличке, порівняно з містом, але дуже мальовиче й просторе. Зветься воно Красилівка. Опис свого рідного краю мені б хотілося розпочати з річки, яка простягається через усе село. Але вона сьогодні вже майже пересохла…


Проте не тільки річка перестала існувати, але й більшість закладів. Дуже прикро, що кожного року життя в нашому мальовничому куточку погіршується. Молодь виїжджає, практично немає роботи. Радує лише школа, адже завдяки молодому та перспективному колективу, в житті наших дітей з`явилася чудова нагода не тільки вивчати шкільні дисципліни, але й відвідувати гуртки, їздити на екскурсії. Але також хотілося б приділити увагу старшому поколінню. Особисто я зі своїм сином привезли справжню окрасу нашого села – Розп`яття Ісуса Христа із Закарпаття.


Звичайно, самому тяжко все робити. Часом буває так, що після вісімнадцятої години навіть у магазин не сходиш, бо вже зачинений. Що вже говорити про інші заклади, чи хоча б про той самий Будинок культури. З часом усе стало непотрібним і занедбаним. Хотілося б, звичайно, відреставрувати більшість покинутих будівель, таких як, наприклад, сільська столова чи хоча б Будинок для людей похилого віку. Багато разів зверталась до голови сільської ради, районних депутатів, але всі спроби відродити село виявилися марними. Хотілось би також вирощувати власну продукцію, а не купувати на базарі, або ж навіть продавати її своїм односельчанам. Проте брак земельних ділянок унеможливлює реалізувати поставлену мету.


Шановні жителі села, давайте не будемо байдужими до майбутнього свого та дітей наших. Спробуємо разом відродити славне минуле нашої Красилівки! Підемо назустріч один одному. Сподіваюсь на підтримку всіх односельців. Своє майбутнє створимо разом, щоб було де відпочити і молоді, і запросити старше покоління.


Любов Крамаренко,
с.Красилівка