Від чого лихоманить Бахмацьку «Батьківщину»?
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 26 лютого 2016, 11:58
Не встиг відміряти метроном хвилину мовчання 20 лютого на мітингу-реквіємі у Бахмачі на честь загиблих Героїв Майдану, як вкотре повторилася подія, проти якої виступали й поклали голови кращі сини України, поміж яких були і журналісти В`ячеслав Веремій, Ігор Костенко та інші...
...Виконуючи редакційне завдання, на запрошення членів партії та активістів ВО “Батьківщина” об 10 годині, зразу після мітингу-реквієму, я поспішив на відкриту звітно-виборчу конференцію згаданої партії, яка відбувалася у малому залі Бахмацької райради на 3 поверсі. Ще раз наголошу – я прийшов на ВІДКРИТУ конференцію, що відбувалася в приміщенні ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. Крім оголошеної вслух декілька раз назви цього зібрання, про це свідчило й те, що, крім 28 делегатів (порахованих і озвучених пізніше на мою вимогу), на ній були присутні і звичайні (певно не дуже запрошені) члени цієї партії.
Що тут сталося! Рятуйте, ґвалт! Моя поява була немов вибух бомби терористів ІГІЛу для Рамот Людмили Миколаївни, керівника цього поважного зібрання. Пред’явивши посвідчення журналіста всім присутнім, в тому числі і чернігівському буцім-то юристу (чомусь він “забув” показати своє посвідчення), я зробив пару фотографій і приготувався занотовувати. Та певно, моє посвідчення Національної спілки журналістів України, було недостатньо вагомим документом для такого надсекретного ВІДКРИТОГО зібрання. Людмила Миколаївна запропонувала мені вийти геть, мотивуючи це якимись внутрішніми документами та Статутом партії, грубо порушуючи статтю 34 Конституції України, в якій “Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір...”, статтю 26 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, в якій журналіст має право:
1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації;
2) відвідувати державні органи, ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами...”
Не звертаючи уваги на мої переконання, що я відвідую без проблем вже не вперше подібні зібрання, звернення до присутніх, що мені перешкоджають виконувати мої професійні обов’язки журналіста, цитування Конституції України, як головного Закону України, який превалює над всіми іншими “статутами”, мене було усунуто з залу, що є умисним перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів (ст.171 Кримінального Кодексу України, частина 1 “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Свідками цього свавілля стали всі присутні на даному заході.
Тож риторичне питання - за що поклали голови на Євромайдані наші Герої, якщо навіть мілкий чиновник на місцях може, як колись Янукович душив Свободу слова у масштабах держави, плюндрувати Конституцію України, тлумачити на свій розсуд Закони України “Про інформацію”, “Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні” та інші?
Як законослухняному громадянину мені не лишалося вибору, крім як піти і написати заяву до поліції. До тієї поліції, яку кілька разів поривалися викликати самі «шифратори» від “Батьківщини”, да так чомусь і не викликали...
До честі бахмацьких правоохоронців вони оперативно зреагували, відкривши кримінальне провадження.
Олег Рубан,
редактор «Порадника»
P.S. То що ж відбувається за зачиненими дверима колись відкритої для людей Бахмацької ВО “Батьківщина”? Сподіваюся, знайдуться чесні й відверті люди, які поділяться своїм баченням ситуації, від якої “лихоманить” Бахмацьку “Батьківщину”...