Доставлять і пенсії, і кореспонденцію
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 25 березня 2016, 10:19
Білі Вежі – село моєї юності. З тремтливим відчуттям перевідую рідний край. Нещодавно заїзжджала у село, де побувала у відділенні зв’язку. Звернула увагу на ошатність приміщення. На що працівниці пояснили, що це турбота керівника фермерського господарства Володимира Олександровича Примака. Він придбав шпалери, а інший фермер, Станіслав Анатолійович Шуба, оплатив послуги спеціаліста. Вони поцікавились, чи звернула увагу на відновлений дах, і знову похвалили Володимира Олександровича.
Слухала їх розповідь про відгукливих земляків і подумала: «А хто скаже добре слово за них самих – працівниць поштового зв’язку?» Адже саме вони – дві тезки, Тетяни Михайлівни, обслуговують 175 дворів. Треба сказати, що кількість жилих садиб – неостаточна характеристика села. Сьогодні ледь не половина обійсть стоять покинутими. Ось і намотують поштарки свої кілометри довгими напівпорожніми сільськими вулицями.
Т.М. Кочерга – завідуюча відділенням і по сумісництву ще й листоноша. На цій посаді працює майже десять років. У її колеги стаж удвічі більший. Найгарячіша пора, коли виплачуються пенсії. Тоді треба перевідати більше сотні людей похилого віку. А ще розносять газети, листи й іншу кореспонденцію. Звісна річ, поштарські сумки за останні роки помітно схудли. Щоб підтримати підприємство, листоноші надають населенню невластиві для звя’зківців послуги. Вони пропонують людям продукти, засоби побутової хімії та гігієни, допомагають у придбання ліків. Знаю, що на них чекають у кожній родині. Особливо раді їм самотні літні люди. Нерідко саме листоноші стають єдиними їх співрозмовниками за цілий день.
Зараз у героїнь моєї оповіді у роботі настало деяке полегшення – виручають велосипеди. Значить швидше доставлять і пенсії, і кореспонденцію, і товари.
Людмила Гусол