Окраса міста та спасіння душ наших
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 13 травня 2016, 09:18
Це Свято-Георгієвський храм.
Більше тисячі років з церквою було пов’язане вся життя людини — хрестини, вінчання, відспівування, молебні, не кажучи вже про Великі свята і щоденні служби. Храми домінували над усіма іншими будівлями, вони служили орієнтирами — їх першими помічав мандрівник. Величний звук церковного дзвону далеко розносив радісні й тривожні новини.
Церква у житті людини займає неповторне місце. Вона поєднує небесне і земне, тимчасове з вічністю. Це місце прощення людських гріхів, благословення людини на все подальше життя, місце, де нам посилається все необхідне для земного життя.
У нашому рідному місті працює два храми Української православної церкви: Спасо–Преображенський Храм та Храм Великомученика Георгія Побідоносця. Ми з вами маємо два храмові свята: 19 серпня - на свято Преображення Господнє (в народі – яблучний спас), та 6 травня - на святого Георгія, яке днями відзначає весь православний світ. Але мало хто з бахмачан цікавиться і знає навіть назви наших храмів, не говорячи вже про їх історію створення, заснування і церковне життя. У народі більш побутує назва - «стара» та «нова» церква, що закріпилась за храмами міста.
Нещодавно всі християни вшановували пам’ять святого великомученика Георгія, тому б хотілося поділитися історією створення та життя нашого Свято- Георгієвського храму. Думаю, це цікаво всім нам, бо, безперечно, Георгіївська церква є не тільки храмом душ бахмачан, а й архітектурною окрасою центральної частини міста.
У 2003 році рішенням релігійної громади Спасо-Преображенського храму, яку очолював на той час настоятель, благочинний Бахмацького району - Миколай( Кибалюк) у зв’язку з збільшенням кількості прихожан і потребою в новому храмі, було закладено місце і хрест під будівництво нової церкви в центральній частині міста. Будівництво фінансувала релігійна громада Спасо- Преображенського храму. Місце під будівництво освятив у цьому ж 2003 році єпископ Новгород – Сіверський, вікарій Чернігівської єпархії. Будівництво храму тривало 5 років. І у 2008 році, на третій день після Святої Трійці храм було освячено Преосвященнішим Єпископом Ніжинським і Прилуцьким Іринеєм, який кожного року на храмове свято молиться разом з прихожанами Георгієвського храму .
Георгій Переможець, Святий Юр, Юрій Змієборець — святий, мученик і воїн, патрон візантійських імператорів, а пізніше і українських князів. Святий Георгій є однією з найвідоміших постатей у християнському світі. Він народився у III столітті в Кападокії, яка входила в склад Римської імперії і був сином хлібороба, виріс у християнській родині - його батько прийняв мученицьку смерть за Христа, а мати, переселившись до Палестини, виховала сина у благочесті та християнському смиренні. Молодий Юрій поступив на службу до римського війська. Займаючи високе становище в царському війську, Юрій скоро став радником, супутником, наближеним імператора, але він був вірним християнству, а імператор ярим прихильником язичництва і тому його жорстоко катували. Спокійно і мужньо святий великомученик Юрій загинув 23 квітня (6 травня) 303 року. В цей день йому не було і 30 років. Міцний, непоборний воїн, він зазнав тяжких мук за сповідування Христа і загинув від них. І за цей подвиг в ім’я віри Церква нарекла його Побідоносцем.
Шанування Святого Георгія почалося з V століття, йому поклонялися, як мученику і воїну. Саме з місця особливого шанування Святого Великомученика Георгія Побідоносця почалося хрещення Київської Русі. Святий Рівноапостольний князь Володимир прийняв Святе хрещення в Криму біля Корсуня (Херсонеса) у Георгіївському монастирі. Особливо багато для утвердження шанування Святого Георгія зробив київський князь Ярослав. Він засновує місто Юр’їв, тобто Георгія місто. У 1037 р. Ярослав почав будівництво Георгіївського монастиря в Києві і звів у ньому храм.
Святий є також покровителем України, столичної Київської області (зображений на прапорі та гербі Київщини), головної святині Галичини та Львова - Собору Святого Юра.
Наш Георгіївський храм приймає своїх вірян уже 8 років і є окрасою міста. Настоятелем храму є митрофорний протиєрей отець Миколай. Отець Анатолій – другий священик Свято-Георгієвського храму. Завжди привітно і ласкаво всіх прихожан зустрічає матушка Валентина. Клір храму складається з хору у складі 7-ми чоловік та 3-х читців. А також члени релігійної громади, що опікуються чистотою та озелененням самого храму та церковної території. Адже, мабуть, кожний, хто хоч раз побував у храмі, може відмітити його охайність та ошатність: завжди свіжі квіти, чистота, витончений смак у всьому, влітку безліч квітів на території, і церковна криниця з цілющою водою, що зцілює і фізично, і духовно, і лавочка для перепочинку, і дитяча гойдалка, яку так полюбляє малеча, і привітні обличчя служителів.
Храм однокупольний у вигляді хреста, що означає, що хрестом Господь наш Іісус Христос позбавив нас від влади диявола. Цікава конструкція і всередині: храм має підвальне приміщення, де проходить сповідь. Угорі є місце для церковного клиросу, який звучить згори надзвичайно зворушливо і святково. Цікавою є і головна ікона храму Святого Георгія, що виготовлена у Тернопелі, лік взято з оригіналу відомого художника, а сама вона виконана майстринями бісероплетіння. Сам іконостас храму має різьблені елементи і гармонійне поєднання кольорів.
На території церковного двору мають постати ще дзвіниця та окреме приміщення Воскресної школи. Це і завершить храмовий комплекс. До речі, Воскресна школа, яка існує в Бахмачі з 1990 року і яку з самого початку існування заснував і далі опікується нею отець Миколай, є єдиною на весь Бахмацький район. Спочатку вона функціонувала при Спасо-Преображенському храмі, а з 2009 року при Свято - Георгієвському. Воскресна школа випустила 369 вихованців. Для багатьох стала першою сходинкою духовного життя. Релігійна громада храму сподівається, що з Божою поміччю та спільними зусиллями прихожан та всіх бахмачан вдасться втілити задумане.
Наталя Примак