Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


На співочому полi у займищi

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Так жалкував, що не встиг на дизель Щорс-Бахмач. Аби не «кукурікати» на вокзалі, подався вештатись у центр. І треба ж – зустрів земляків-курінців. Виявляється, прибули вони на фольклорний фестиваль, присвячений композитору Польовому, який і займався обробкою народних пісень. Вони ж і запропонували відправитись на Cпівоче поле у Займище. Це зовсім поруч із Щорсом. Ну як міг відмовитись – всі тобі задоволення: і час з користю використаю, і додому обіцяють підвезти прямо під двір.


Уже скоро анітрішечки не жалкував, що запізнився на потяг. Виступали на сцені ледь не 30 колективів. Скажу чесно, збився з ліку. Та й не дуже вже уважно слухав, як виступили пальчиківці, а потім вже і курінці.


Земляки славнозвісного пасічника Петра Прокоповича співали старовинні пісні. Їм дружно аплодували. І я проникся гордістю, що є у нас у районі такі талановиті люди. Та як вийшли на сцену курінці, та як затягли «При долині кущ калини…». Скільки чув ці слова, але там так розчулили вони мою душу. Оплесками винагороджували не лише те їх виконання, бо звеселили всіх піснею про бригадира.


Пізніше вже не лише слухав, а й ходив поміж людського гурту, шукав цікавинки. Привернули увагу знайомі картини. Згадав, що бачив щось схоже на Бахмацькому ярмарку. А як угледів художницю Ірину Миколаївну Сергу, то все стало на свої місця. Майстерно володіє наша землячка з села Бахмач пензлем. Недаремно до неї підходив хтось поговорити, хтось порадитись. При мені купили два полотна. Ще цінують у нас люди малярське мистецтво.


Час збігав непомітно. Скоро вже і підсумки стали підводити. І знову була нагода гордитись нашими земляками. Митців Бахмацького районного будинку культури, який представляв молодіжний вокальний ансамбль, нагородили Дипломом першого ступеня. Нехай вони не ображаються, ще з більшим азартом дарував аплодисменти своїм рідним курінцям, які вперше вирушили на такий представницький форум пісні і здобули таку вагому відзнаку - Дипломом третього ступеня.


Вирушали на рідну сторону досить пізно. Але весь шлях був знову з піснею. Вокальний ансамбль Курінського будинку культури «Полісяни», окрилений визнанням свого таланту, співав, співав і співав. Якби почули те їх виконання журі, то невідомо, чи не вищої відзнаки удостоїли б аматорів самодіяльної сцени. Приємно, що у цю неблизьку подорож відправились і сільський голова Леонід Васильович Вдовенко, і Василь Степанович Слабій, голова сільської ветеранської організації, аби підтримати сільських артистів. Звісна річ, їх присутність придавала більшої впевненості виконавцям.


...Аж ніяк не жалкую, що запізнився на дизель. А ще більше задоволений, що добирався додому автобусом, бо опинився вдома раніше, ніж білоруський потяг прибув на вокзал. Ще одна приємність чекала вже наступного дня. По телебаченню передавали фрагменти виступів зі Щорсівського фестивалю. І свято пісні немов би продовжилось. Спасибі всім.


Микола Скребець


На знімку: учасники ансамблю Тетяна Ярич, Микола Гришко, Надія Охотник, Ольга Михайленко, Лідія Щегольська, Оксана Поправко. Вони - лише частина колективу, захотіли залишити згадку про Щорс.

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове