Побачити на власні очі

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

На зібранні мешканців села Бахмач побувати не вдалося, але про нього начуваний. Думаю, що їх сумніви природні. Людей завжди насторожує нове, незнайоме. Згадаймо, як пальчиківський пасічник Петро Прокопович остерігався паротягів залізниці, знаємо, що з того вийшло. З новітньої історії відомо, як зустрічали на селі перші трактори. Тільки один прошарок людей дійсно остерігається негативного впливу, а інші ті страхи роздмухують, аби досягти своєї прихованої мети. Так буво завжди.


Підтримую задум автора публікації «Де собака зарита» побувати на комбікормовому виробництві, аналогічному бахмацькому. Грунтовна розповідь про тамтешній стан екології була б найпереконливішим аргументом «за» чи «проти» будівництва комбікормового цеху у селі Бахмач-2.


Справа серйозна. «Кавалерійськими наскоками» її не розв’яжеш. Потрібно делегувати представників кількох вулиць і все-таки звозити їх на сучасний завод, аби на власні очі побачили все те, що, можливо, насторожує окремих бахмачан. Нагадаю, що „краще один раз побачити, ніж сто раз почути”, - говорить народна мудрість.


Віктор Дорош