Повернути довіру людей

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

- Вікторе Федоровичу, нерідко бахмачани більше обізнані в політичних перипетіях України в цілому і у всьому світі, ніж знають про життя рідного міста, своєї Бахмаччини. Випало стати свідком розмови, з якої дізнався, що наш район мали розформувати. Мовляв, на нас образився Іван Плющ, коли бахмачани обрали народним депутатом Олега Ляшка. Саме так нам, буцімто, хотіли помститися. Можете прокоментувати цю ситуацію?


- Я не маю наміру коментувати чутки. Проте щодо ймовірності зникнення з мапи Чернігівщини нашого району, то питання стояло цілком реально. Коли заступив на посаду голови райдержадміністрації, поставили перед цим фактом. Не приховую, така «перспектива» шокувала. Доводив в обласній державній адміністрації, що це нонсенс. Сперечався, переконував, врешті-решт до моїх аргументів прислухалися, бо й справді такого не мало бути. Вдалося відстояти район, адже про його збереження, навіть більше - про створення Бахмацького повіту запевнив голова облдержадміністрації Валерій Куліч.


- Зараз на слуху децентралізація - створення об’єднаних громад. З ваших публікацій у місцевій пресі, з виступів, які доводилось чути на зібраннях, зрозумів, що ви є прихильником створення однієї об’єднаної громади. Чи це так? Які ваші аргументи ?


- Вкотре наголошую: децентралізація, яка почалася в Україні, — процес необхідний та незворотній. Владні повноваження треба передавати на місця, але разом із відповідальністю. Головна мета децентралізації – створити спроможну громаду, враховуючи думку людей, територіальну складову та економічну доцільність. Але мова йде не тільки про створення спроможної громади, а про реальні можливості наблизити людей до отримання якісних послуг.


Як приклад, що матиме громадянин від того, що утвориться, наприклад, Дмитрівська територіальна об’єднана громада? Тут мають створити власні відділи освіти, культури, житлово-комунального господарства, органи соціального захисту, охорони здоров’я і решту відповідних закладів - аналоги тим, що сьогодні діють на рівні району. Де брати для них приміщення, звідки запрошувати кваліфікованих спеціалістів і де віднаходити кошти? Звичайно, об’єднана громада отримує підтримку з боку держави – кошти з Державного фонду регіонального розвитку, але їх необхідно спрямовувати на розвиток цієї громади, а не на утримання чисельного адмінапарату. І це ні в якому разі не повинен бути й бюджет проїдання.


Отож ми повинні усвідомити, що успіх матимуть великі громади. Не забуваймо, чим більша кількість сільських жителів та площа території, тим більший і обсяг субвенції. На мою думку, тільки громада, яка має достатній територіальний, фінансовий та людський ресурс, має шанс на успіх.


- Ви є представником президентської гілки влади, авторитет якої у суспільстві не надто високий. Чи не заважає це Вам у роботі, як голові районної державної адміністрації?


- Нині пріоритетне завдання влади – повернути довіру людей. Сьогодні треба йти до людей і здобувати повагу та довіру через роботу, через свою працю. Головне для мене - працювати на розвиток району. Зараз ми налагоджуємо роботу так, щоб мешканці району відчували, що районна влада працює на благо людей. Найважливіше – не кидатися словами на вітер, не піаритися з будь-якого приводу, а робити реальні зміни, корисні справи для кожного. Громада чекає ефективності. Бути відкритим, не сидіти в чотирьох стінах за стосами паперів, а спілкуватися з людьми. Виходити, чути і бачити їхні проблеми. Швидко вирішувати питання. Хочу змін на краще, а їх можливо робити тільки у злагодженій співпраці. Важливо, щоб люди довіряли владі і підтримували її. Тоді багато питань вирішуватимуться швидше. І не потрібно буде телефонувати на гарячі телефонні лінії, писати на адресу органів влади вищого рівня, адже більшість питань можна вирішити на місцях.


Звичайно, і децентралізація влади, і економічний стан району є дуже важливими і не можуть не хвилювати. Але коли в країні йде війна – все відходить на другий план. На першому – лише забезпечення миру і суверенності України. Я горджусь нашими земляками, які захищають територіальну цілісність країни на сході, виявляючи відвагу та патріотизм. Дякую всім, хто допомагає військовослужбовцям.


Ще раз хочу звернутися до всіх мешканців району з проханням допомагати у зборі коштів, продуктів харчування, теплих речей, медикаментів. Це буде посильний внесок кожного в загальну перемогу, заради вільного і кращого життя у незалежній європейській Україні.


- Вікторе Федоровичу, зазвичай газетярі відвідують кабінети посадовців напередодні свят. Давайте згадаємо якусь урочистість, аби завершити розмову на оптимістичній ноті.


- Свят у нас з’явилося чимало. Нехай не образяться ні машинобудівники, ні водії, ні вчителі, покваплю час і згадаю про День працівників сільського господарства. Бо, як не підходь, хліб і є всьому голова. Погода випробовувала аграрія у цьому році, як ніколи, тому здобуток жниварів ще вагоміший, ніж кажуть сухі цифри звітів. А вони свідчать, що ранніх зернових хлібороби Бахмаччини намолотили майже 103 тисячі тонн. Отримали середній врожай по 47,4 центнера з гектара. Проте окремі господарства порадували більш вагомим здобутком. Серед них флагмани сільськогосподарського виробництва ПСП „Пісківське” і „Авангард”, СТОВ „Кропив’янське” і „Прогрес”. Є у нас приклади, коли окремі площі давали по 65 центнерів пшениці. Уявляєте, який маємо запас для росту.


А ще вони надоїли ріки молока, виростили сотні тонн м’яса. Все частіше наші аграрії вдаються до переробки сировини на місцях. Багато робиться на селі, але давайте все ж про це поговоримо детальніше на передодні свята плугатарів і тваринників.


Спілкувався Борис Бобришев
Фото з сайту http://bahadm.cg.gov.ua/