Головна новина минулого тижня – останній шкільний дзвоник. Ми побували на святі, бачили багато – ділимося коротко, хоча про кожне можна говорити довго, останній дзвоник – улюблене свято і учнів, і вчителів. Бо всім – відпочинок! Крім випускників, звісно.

 

 

Дев`ять голубів злетіли в безхмарне  того дня небо над Красненською школою – 9 випускників вилетіли з рідного гнізда. Попереду ще іспити, випускний бал (а до нього – підготовка нині майже як до весілля, тож ще зайвий клопіт!) Але то все – завтра, а сьогодні, 31 травня – свято. І їх вітають всі. І у директора Дорош Катерини Павлівни, педагога з 28-річним стажем, зрадливо тремтить голос, мов на першому уроці.

 

Перша вчителька Петровська Валентина Панасівна і класний керівник Рибець Лідія Павлівна зізнаються нам, що клас у них був такий гарний, що батьків ніколи не «викликали», а лише запрошували на збори та родинні (тобто класні і шкільні) свята. А дівчатка 11-класниці, з білими бантами і деякі у формочках, зізнавалися класним мамам, що не спали сьогодні, так хвилювалися чомусь. Ця родинна атмосфера огортає теплом і на цьому святі. Навіть виходять 11-класники на свою останню лінійку не під традиційний «Школьный вальс», а під зворушливі слова пісні «Хата моя, рідна хата моя». А традиція у них така, діляться вчителі, що стоять поряд: квіти до Обеліску загиблим односельцям і на могили вчителів, котрих ці діти, можливо, й не знали, несуть учні самі, вже без вказівки – так робили до них, так буде й після них. Зворушливо, дуже мудро, без пафосу, по-людськи – таким і мусить бути виховання, правда? Такими ж зворушливими були і семеро першачків: двом довелося дарувати  квіти 11-класникам з обох рук, бо ж їх - 7, а випускників – на двоє більше. 85 учнів у школі, в котрій  два навчальні приміщення, майстерня, чудове подвір`я, навіть музей (він заслуговує на окрему увагу – розповідь про унікальний пришкільний краєзнавчий музей читайте в наступних номерах!) Щоправда, немає спортивного залу, як немає його і в сусідній, Митченській школі. Та навіть без залу учні цих шкіл стали переможцями районних туристичних змагань. А якби їм, до їхнього ентузіазму, ще й можливості! Поки що наша сільська школа, як і село в цілому, на межі виживання. Потроху допомагають усі. Побажав щасливої життєвої дороги випускникам і сільський голова Харченко Олександр Іванович. З керівництва сільськогосподарського підприємства нікого не було.

Як і в другій, Митченській школі. Зате теплі напутні слова говорила сільський голова Тамара Костянтинівна Журавель. Вони також допомагають школі, чим можуть. За це і подякував у своєму виступі директор школи Рябенко Володимир Михайлович. І СТОВ „Нива” також подякував. Воно зараз теж не саме виживає – інвестори тут також оселилися, як вже в більшості наших господарств. Тож завдяки їхним коштам і з`явилися у школі нові столи і дошки. Та ми – не про це, а про свято. Святкувати ж їм, учням Митченської школи, приємно, здобутки є. Вони стали першими у туристичних змаганнях і другими – у районній спартакіаді. Отримували вони нагороди, медалі і грамоти  від очільника освітянської галузі району – виконуючого обов`язки начальника відділу освіти Бондаря А.П.Порадував Анатолій Петрович і звісткою, що нинішнього року школа повинна отримати новий комп`ютерний клас.  У своїх  виступах і в Красненській, і в Митченській школах Анатолій Петрович похвалив випускників за успішні результати цьогорічного нововведення – тестування, отримали вони бали не нижче „5”, тобто всі – прохідні.

Сільчан на гарному майданчику школи було небагато, бо небагато їх і в селі. Але останні дзвоники в школах Красного і Митченок мені особисто запам`яталися якоюсь домашністю, теплотою і – у кожній – своєю „родзинкою”. Капітан туристичної команди митченців 11-класник Ігор Наумчик, отримавши з рук завідуючого кубок переможців, сказав:”Передаю кубок 10-му класу, капітана прошу вийти”. І це вселяє надію, що продовження буде. Цю надію і понесли у неозору вись красненські 9 голубів, випурхнувши мрією з рук випускників.

 

 

Скільки добрих, гарних слів було мовлено в цей день на адресу вчителів, батьків, учнів, своєї альма-матері у двох Курінських школах. У малечі й випускників радість сяяла з очей. «Любі діти мої! Я бажаю вам всього найкращого на подальшому життєвому шляху», - говорили перші вчительки випускників, підкріплюючи свої промови спогадами і віршами. Ольга Олексіївна Гриненко та Квач Ніна Іванівна ледь стримували сльози. Директори Силка В.Г. та Шевченко О.В. подякували учням за старанне навчання та інші успіхи, вручили нагороди. Учнівські колективи підготували змістовні художні монтажі, пісні, порадувавши усіх присутніх. Щасти вам, випускники! Всього доброго вам, діти, на канікулах!

 

Л.Лещенко, с.Курінь