Спасибі захисникам

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Жодна Курінська урочистість не обходиться без участі колективу сільського Будинку культури. Так було і на День захисника України. Хоча вже звикла до організації концертних програм, до співу, до художнього слова, адже працюю у культурі не один десяток років, все ж того вечора хвилювалася. Воно і не дивно, у святковому залі зібралися три покоління курінців-вояків, хто своїм життям підтвердив право називатися чоловіком, мужчиною, нашим захисником.


На почесному місці – наші верани Костянтин Іванович Кеба, Михайло Іванович Ільченко, Іван Іванович Савченко. Про бойовий шлях останнього згадано у щойно виданій книзі пам’яті про фронтовиків Чернігівшини „У бій йшли молодими”. Нині нашому землякові 93 роки, він пройшов довгий бойовий шлях, який завершив у поверженому Берліні. Колись у селі мешали сотні учасників Другої світової, а тепер залишилося зовсім мало, і лише троє змогли прибути на свято.


Не зрадили бойовій присязі, показували зразки мужності представники іншого покоління – учасники бойових дій у „гарячих точках”. Найбільше серед них воїнів-афганців.


Особлива наша сьогоднішня увага до атовців, до тих, хто у наші тривожнві дні у боях на Донбасі відстоював і продовжує відстоювати цілісність держави. У залі не всі учасники операції, багато хто ще служить. А всього Курінь відправила 48 своїх кращих синів захищити кордони Вітчизни. Одні - уже вдома, інші повернуться згодом. От тільки Віктору Кеслеру не судилося переступити поріг рідної оселі. Життя героя обірвалося там, в АТО, і поховали молодого бійця на сільському Меморіалі біля гранітних плит із викарбуваними іменами воїнів Великої Вітчизняної. Проводжали воїна-земляка всім селом, а тут, у гурті, вшанували пам’ять полеглого в АТО хвилиною мовчання.


Віднині День Захисника України оголошено вихідним. Радіємо за наших чоловіків – тепер і вони мають свій день. Це свято, яке увібрало в себе багаті і славні традиції, яке уособлює мужність та героїзм боронців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії.


Приємно, що сільська рада ініціювала цю урочистість, що наш щедрий благодійник, спонсор, меценат В.М.Булах домоміг провести свято на відповідному рівні, подбавши і про хлібосольні столи, і про досить відчутну премію кожному присутньому на святі чоловікові. Крім того наш доброчинець допомагає атовцям продуктами, пальним, запчастинами, коштами. То закономірною була Почесна грамота „За особистий внесок у відновлення боєздатності Збройних Сил України, сумлінну працю в ім’я народу України та з нагоди Дня захисника України”, якою нагородив Василя Миколайовича райвійськомат.


Курінь – село козацьке, це зрозуміло вже з його назви. Тут живуть нащадки славного роду, які цінують людську гідність, свободу, хто готовий віддати за це навіть життя. Спасибі нашим захисникам, доземний їм уклін. Без них не було б ні рідної мови, ні дорогих нам пісень, не стало б самої України...


Світлана Касяненко,
художній керівник Будинку культури