Нічого додати
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 04 листопада 2016, 10:56
Людина співає веселих пісень, як є настрій, як знає, що її спів потрібен іншим. Наш ансамбль „Полісяни” зібралися не так давно, а вже зіспівалися, виконуємо свій репертуар, немов одним голосом. У тому є вагома частка моральної підтримки, яку надає нам Василь Миколайович Булах. Здавалося б, яка справа господарника до закладу культури, а він уболіває. Це він подбав про сценічні костюми, фінансував наші подорожі на фестивалі народної пісні у сусідні Піски і на край області у Щорс, де „полісяни” вдало виступили.
Наш гурт склався з літніх людей, нерідко виникають життєві проблеми. Хоча вони не стосуються культури, наш спонсор і благодійник допомагав їх розв’язувати. Спасибі йому за все.
У День вшанування людей похилого віку виступали у приміщенні їдальні ПСП «Авангард». Доки співали, люду зібралося, як говорять, по зав’язку – зайняли всі місця. Кожен з нас зрозумів, що цього разу підемо, не солоно сьорбавши. Помилилися, організатори швидко знесли столи із сусідніх садиб, розсадили і нас. Справа, звісно, не у наїдках, зігріла нас турбота, чого так інколи не вистачає у похмурому сьогоденні нам, літнім людям. То співали за столом ії з особливим завзяттям.
Уже на завершення свята мати-героїня Оксана Василівна Поправко, яка народила і виховала 5 дітей, промовила з відвертою щирістю, від душі: „Дівчата, якого гарного сина Василя Миколайовича виховали батьки...” До цього нічого додати. Залишається хіба що низько вклонитися таким батькам.
Тетяна Ярич