Є у Бахмачі мала сталева магістраль
/ 1
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 11 листопада 2016, 11:50
Понад 140 років тому через наше невеличке містечко пролягли Курсько-Київська та Лібаво-Роменська залізниці. Завдяки перехрещенню утворився розгалужений залізничний вузол, який і тепер відіграє значну роль у перевезеннях рейковим транспортом. Розвивалася залізниця, а завдяки залізниці й місто. І ось місцевому люду, дивлячись на велику залізницю, спало на думку зробити у парку залізницю маленьку, дитячу, яку і відкрили в 1987 році. Колію та умовну станцію з вокзалом збудувала колійна машинна станція №285 під керівництвом тодішнього начальника Михайла Гросмана. Локомотив у вигляді паровоза сконструйовали та виготовили на місцевому підприємстві «Полімермаш». Вагони зібрали у пасажирському вагонному депо, для яких використали старі багажні візки зі станції Бахмач-Пасажирський.
Але не все складалося безхмарно. Перший паровоз мав жорстку базу, тому на кривих ділянках сходив з рейок. Проблему вирішили, видалили одну колісну пару «паровоза».. Двигун взяли з навантажувача «Balcancar». І ось коли всі технічні проблеми вирішилися, дитяча залізниця запрацювала на повну потужність, радуючи у першу чергу маленьких відвідувачів парку.
Як і в багатьох подібних випадках, робота цього паркового атракціону тримається на ентузіазмі. Таким фанатом є вже 72-річний пенсіонер Юрій Павлович Севастьянов. Він і директор парку, і машиніст «паровоза». У розмові з ним розумієш, що нинішній міській владі цей атракціон, на жаль, не потрібен. Тому хочеться побажати Юрію Павловичу довгих років життя та сил для підтримання парку у доброму стані, а заодно - робочою і залізницю! На радість дітлахам та дорослим.
Дізнався, що малій залізниці у Бахмачі виповнилося 29 років. Як зазначив Юрій Павлович, можливо, бахмацька «чавунка» працює останній сезон. Адже він збирається на пенсію. А займатися залізницею нікому.
Дивлячись у широко розплющені очі зацікавлених дітей, не розумієш, чому байдужі дорослі згодні позбавити малечу такого задоволення. До того ж, це не простий атракціон, а своєрідна візитівка Бахмача.
Дехто не вважає цю «чавунку» справжньою дитячою залізницею. Але чи варто «підганяти» рейки Бахмацької дитячої магістралі під умовні критерії? Адже нічого подібного не існує на теренах колишнього Союзу! Сподіваюсь, що і у наступному році бахмачани і гості зможуть проїхати мальовничим парком у „іграшкових” вагонах і що місто святкуватиме 30-ліття магістралі дитинства.
Сергій Петрунькін,
м.Конотоп