Жаба – це не жарти!
/ 1
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2017, 20:32
Чи знаєте ви таку загадку:
Чим відрізняється жаба від ропухи?
Відповідь:
Ропуха живе в болоті та на городі, а жаба – на грудях.
Так от, в м. Бахмачі, на одній з центральних вулиць, в кооперативному п’ятиповерховому будинку, мешканці одного під’їзду вирішили законним шляхом (замітьте – не злодійським) від’єднати одну батарею опалення місць загального користування в коридорі під’їзду.
А навіщо? – спитаєте. А тому, що за її не зовсім потрібну послугу – потрібно сплачувати щомісячно зовсім потрібну кругленьку суму, і, тільки тим квартирам, господарі яких встановили автономне опалення. Увага: субсидія на цю суму не надається. Чому? Невідомо. Не врегульовано законодавством.
А так як люди ми не заможні – виникло логічне рішення – батарею демонтувати!
І ось, озброївшись протоколом рішення більшості голосів у під’їзді, (до речі, приєднались і сусіди, що не мають самостійного обігріву), та підтримкою голови кооперативу – поставили до відому правління міської ради про рішення більшості - від’єднати батарею. З міськради отримали мудру відповідь: ваш дім у власності членів кооперативу і господарські питання (що не загрожують життю і здоров’ю людини) в ньому, - вирішуйте самостійно, згідно свого статуту.
Почали ми діяти.
Перш за все, отримали консультацію від спеціалістів тепломереж, що правильний демонтаж цього радіатора не призведе до розбалансування і зменшення тепла в квартирах і підвальних приміщеннях. І навіть навпаки, – вивільнене тепло, що йшло через радіатор, тепер додатково ітиме до квартир.
Вирішили, і батарею відкільцювали. Маємо довідку, що роботи проведені технічно правильно, скарг від мешканців на зменшення температури в квартирах немає. Хіба що картопля в підвалах «жаліється», що їй жарко.
Нарешті! За послуги того зловісного і «золотого» радіатора, нам, пенсіонерам, більше платить не потрібно. Ми так раділи.
Але радість наша була не довга! Неспокій раптово порушила якась примарна жаба, що, мабуть, прискакала з іншого під’їзду (в нашому під’їзді раніше така не водилась), і, давай всідатись на груди деяким господарям, в яких не було автономного опалення, і, – давай їх «давить» з усієї сили. Особливо дісталося від жаби господині Марусі (ім’я змінено з етичних міркувань) із п’ятого поверху. Зауважте – найвищого поверху, а батарея розташована на найнижчому – першому. Питання – чи доходила хоч крихта тепла знизу до її помешкання? Звісно, ні. Тобто, тепло від неї (батареї) до її оселі дорівнює нулю, або що «мертвому припарка». Та ота клятуща жаба не дає Марусі спати. Усе, мабуть, шепоче їй із грудей до вух: «Сусіди твої тепер не будуть платить за послуги тієї батареї, бо її ж від’єднали…, не платитимуть…, не платитимуть…, тепер у них залишиться більше грошей на хліб…» Ця жаба так давила на Марусю, що вона, ну геть, згубила спокій.
Почала жалітися до органів міліції та поліції (але не на свою жабу, що давить) а на своїх сусідів за те, що демонтували радіатор. Далі «дістає» прокуратуру, адміністрації Бахмацької та Чернігівської тепломереж, міськради, райради, облради… Пише листи з подругою та юристом до всіх відомств і міністерств… Нарешті подалась і до суду. Суд першої інстанції Маруся програла. Демонтована батарея залишилась у спокої. Але , не надовго… Жаба, мабуть, наказала господині подати до апеляції. До губернії ми не поїхали (сподівались на гуманність суду, а дарма…) І суд другої інстанції, під впливом неабиякого меседжу, чи, можливо, невідомо яких доводів чи істерії позивачки – прийняв ухвалу: відновити роботу батареї, повіривши Марусі, що буде їй тепліше від неї (батареї) не тільки в її оселі, а й на душі. (Водночас подали запит про надання нам відеоаудиозапису із Чернігівського суду).
Ми, законослухняні мешканці, – в розпал опалювального сезону – приєднали ту ж таки вже знайому, ледь не на всю Україну, батарею.
І от, здалося всім, що жаба нарешті вже злізла з грудей Марусі. Адже радіатор приєднаний, і вона тепер спокійно може радіти і собі так міркувати: «Сусіди тепер знову платитимуть «під зав’язку, і субсидії їм за цю послугу не буде, і у них в гаманцях грошей поменшає… КЛАС!»
Тихо. Мабуть, Маруся і жаби вгамувались, відсвяткувавши в сусідньому під`їзді перемогу.
Але не тут-то було! Надійшли платіжки від тепломереж. У Марусі є субсидія... все добре... батарея на місці… хоч не дуже тепла, але ж приєднана!!!
І раптом жабка шепнула на вушко Марусі: «А ну ж бо перевір у поштових скриньках – скільки ж сусіди тепер платитимуть за послуги приєднаного радіатора? І…, О, Боже, платіжки їм не надійшли!!! - І, уже в котрий раз, знайома нам жаба (але вже набагато більшого розміру) – сідає їй знов на груди, та так, що Маруся зі всієї приті і до контори теплопостачання з одним істеричним питанням: «Чому до сіль не виставили оплату сусідам?» Уявляєте величину жаби…??!!
І от тут нам усім, нарешті уже остаточно, стало зрозуміло: виходить, нашу Марусю зовсім не цікавило тепло від того радіатора, за яке так воювала в судах! А її виявляється жаба задавлює за те, що сусіди, не дай Боже, не будуть платить гроші за непотрібну і не життєво важливу послугу!
Тепер у нас питання до Марусі:
- Якщо, очевидно, їй на п’ятому поверсі взагалі не потрібен цей слабенький дух від батареї на першому поверсі (що, до речі, обігріває практично тільки повітря під під’їздом), то чи не найкраще зігрівала б її свідомість про сплачені пенсіонерами-сусідами платіжки за цю послугу?
І навіщо ми її приєднали знову? Чи не правильніше було б віддати ці кошти Марусі особисто в руки? Щоб вона, можливо, змогла б відкупитись від цієї проклятущої жаби, так, як це ймовірно зробили господарі в інших будинках міста, де вже роками назад, спокійно, демонтували такі ж самі радіатори, і сусіди дружньо співіснують між собою…, і нікого жаба не давить… Чи, можливо, потрібно «скластися» всім містом і відкупитися гуртом від усіх таких от жаб, щоб, не дай Боже, якась одна із них не стрибнула кому-небудь на груди і не почала давити, якщо згодом, можливо, знадобиться іще комусь із мешканців інших під’їздів нашого або іншого будинку провести подібний захід?
Отож бо… треба обміркувати…
Довідка №1
від бюро архітектури:
У місті Бахмачі є багато житлових будинків, що експлуатуються (а збудовані в різні часи: чи раніше, чи нещодавно) за таким же типовим проектом, як будинок в нашій історії, але – увага: у них зовсім відсутні і навіть не передбачались радіатори обігріву місць загального користування.
Мабуть, держава почала розумно економити голубе паливо та і водночас наші з вами мізерні доходи та пенсії.
Постскриптум №1 -
І тут жаба повинна зрозуміти, що і сама тепер може лопнути.
Довідка №2 від «бюро бумерангу»:
Якщо Марусина жаба так кревно давить на облтепломережі, щоб не тільки приєднали батарею, а ще й скоріше віддали платіжки пенсіонерам по сплаті за її послуги, то чи не пора іншій жабі перевірить ємкість батарей обігріву у квартирах, що обслуговуються із центральних тепломереж? Чи бува не збільшили вони (порушуючи первинну проектну документацію) кількість секцій на своїх батареях? Якщо так, то акт ревізорами складеться не на їхню користь. А це вже не демонтаж (з економічним тепловим ефектом) непотрібного радіатора («порушуючи первинну проектну документацію») як в вище описаному сюжеті, а пахне прямою крадіжкою тепла і коштів з держави, та ще й субсидійних! Судових прикладів доволі! (Радимо звернутися Марусі до юриста).
Постскриптум №2 –
І тут жаба зрозуміла, що таки точно лусне!
Ошукані мешканці
кооперативного будинку
по вул.Першотравневій