Весна починається з 8 березня
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 10 березня 2017, 12:20
Весна — чарівна пора року. Усе оживає в природі, усе навкруги змінюється. А ще це пора любові, щастя і тепла. Не дивно, що саме в березні ми вітаємо всіх жінок, дівчат-берегинь сімейного затишку, які, як і весна, дарують своїм рідним безкрайню любов і нове життя. Тож хочемо протягом цього чудового місяця розповісти нашому читачу про наших чарівних жінок: матерів, дівчат, подруг...
Весна, на нашу думку, починається із 8 Березня. Погодьтеся, що в Україні відзначають це свято по-особливому, вітають “слабку” половинку чоловіки. Не можу не згадати про свої шкільні вечори, коли ми вітали своїх однокласниць, учителів. А ще святковий концерт, де кожен юний талант може розкрити себе та зарядити публіку позитивом і приємними емоціями...
Саме такого прекрасного, весняного дня зустрілися із Ларисою Володимирівною Грищенко — учителем історії Бахмацької гімназії. Вона розповіла про день самоврядування в гімназії, який відбувся 6 березня. Довго розповідала про своїх учнів, які спробували себе в ролі вчителів із різних предметів. Ще поділилася тим, що в класі навчається дівчинка Ангеліна, яка цього березня буде представляти свої спортивні досягнення на Чемпіонаті України.
Що ж, напередодні 8 березня вирішили зустрітися із ученицею-спортсменкою. На порозі зустрілися із директором гімназії Валентиною Федорівною Дудкою. Вона гостинно запросила до свого кабінету.
Кор.: - “Порадник” хоче ближче познайомитися з вашою ученицею Ангеліною Пилипенко, чи можливо це? Що ви можете розповісти про неї?
В.Ф.: - Наша Ангеліна — учениця 10 класу. Вона і активістка, і спортсменка, і співає, і бере участь у всіх заходах...
А у переддень Жіночого свята зізнаюсь: давно ношу в душі бажання сказати кілька слів на адресу Мами, Мамочки, Матусі – Тетяни Петрівни Михайлової. Дуже непросту долю обрала собі ця Жінка. Вона виростила двох своїх, досить успішних дітей. Вони уже дорослі, влаштовані. Але моя колега Тетяна Петрівна знову мама. Вони з чоловіком стали опікунами двох чудових дівчаток. Скажу від душі: не кожна сім’я, у якій батьки рідні, зуміла стільки дати своїм дітям. Вони не просто одягнені і ситі, вони зігріті любов’ю. Не мають меж їх подорожі та спортивні змагання. Щира усмішка Тетяни Петрівни, її материнська любов зігріла дитячі серця, розтопила усі їх негаразди. Дякую Вам, Тетяно Петрівно! Будьте такою ж жіночною, світлою, відданою Мамою! Здоров’я Вам,терпіння і всіляких гараздів!
Аж ось на порозі директорського кабінету з`явилася усміхнена старшокласниця. Швидка, вправна, з порогу дізналася, чому ми хочему з нею поговорити.
Ангеліна: - Мене часто запитують, чому обрала спорт, а не пісню. Зізнаюся чесно, спочатку у мене не було вибору: тато – спортсмен і тренер, і я з сестрою Діаною просто змушена була проводити час на тренуваннях. А тоді... тоді стало подобатися...
Особливо, коли почала перемагати.
Кор.: Чи пам’ятаєш свої перші змагання, перемоги?
Ангеліна: Мабуть, не пам’ятаю точно рік, але знаю, що це було в м.Кролевці. Це був біг на короткі й довгі дистанції, стрибки в довжину. Звичайно, була грамота, призи, але основне — це почуття перемоги. Мені особисто не хотілося підвести тата — Михайлова Бориса Валерійовича. Я навіть не так раділа перемозі, як хотіла, щоб мною гордився тато. Я тоді була така щаслива, повірте!
Кор.: А що розповіси нам про свої музичні уподобання?
Ангеліна: - Так. Хоча моя сім’я — спортсмени, але віддали мене в музичну школу по класу фортепіано до Чижик Іннесси Борисівни. Тож тепер до спортивних змагань додалися ще й концерти, свята... А ще люблю співати, коли сама вдома. Співаю, коли в настрої, або коли важко.
Кор.: - А чому буває важко?
Ангеліна: - Ось зараз я багато тренуюся, слідкую за режимом дня. Стараюся і в навчанні, адже поїду на Чемпіонат України...
Кор.: Де саме і коли він проходитиме?
Ангеліна: - Цього разу Чемпіонат України відбудеться в місті Цурюпинськ, що на Херсонщині, 31 березня.
Кор.: То ж яка твоя найзаповітніша мрія?
Ангеліна: Мрію стати професійною спортсменкою. Більше нічого не буду говорити. Звикла, коли мрія збудеться, тоді про неї говорю, а так — вибачайте... Наближається 8 березня, тож хочу привітати всіх своїх однокласниць, подруг, учителів, класного керівника Ларису Володимирівну Грищенко, директора Валентину Федоріну Дудку. А ще моїх найближчих — мамочку Таню, сестру Дар’ю і Діану. Побажаю всім тепла, любові, міцного здоров’я, миру на землі.
Кор.: Бажаємо перемог і здійснення всіх мрій!
Олег Рубан
Від редакції. Вам сподобалася нова рубрика? Якщо у вас є свої героїні, про яких варто знати усім бахмачанам, то звертайтеся в редакцію.