Невже терпець урветься?

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Усе частіше порівнюємо своє життя із білкою, що мчить у стрімкому колесі. Ще наприкінці року чимало підприємців, зваживши „непід’ємні” суми податків, свій бізнес згорнули і подались у центр зайнятості. А наш гурт, що займається продажем кормів для птиці і худоби, вирішив бізнес не втрачати. Поки що прибутку не маємо ніякого. Це не продаж, коли приходить пенсіонер за склянкою пшона чи подрібненої кукурудзи для годівниці синичкам. Та навіть, як зрідка прийде хтось за відром пшениці несучкам, це погоди не робить.


Як ніхто раділи ранньому теплу, і не тільки тому, що стоїмо на семи вітрах. Сподівались, що люди займуться птахівництвом. У цю пору суттєво зростали обсяги закупівель зерна і комбікормів. Цієї весни щось йде не так. При зростанні цін на молодняк і на корми стають примарними сподівання отримати недорогу власну продукцію. Від того все менше бажаючих тримати птицю на власних подвір’ях. Багато наших земляків переорієнтувалося на „рябу курку”.


І хоча домашня птиця набагато смачніша і корисніша від вирощеної у промислових обсягах, споживач обирає часто варіант із дешевшим і менш затратним продуктом.


От і стоїмо біля своїх зажурених контейнерів, визираємо з моря погоди. Заздримо тим, хто вчасно знайшов роботу в Києві, а ще більше - тим землякам, хто подався на заробітки у Росію, Польшу, або ще й далі на захід.


Невже урветься терпець і у нас?


Людмила Шевченко, Любов Гриценко,
Надія Корецька, підприємці,
м.Бахмач