Ніхто не забутий, ніщо не забуто
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 12 травня 2017, 11:54
За кілька днів до свята біля обеліска Слави привітався із знайомими жінками. Вони явно знітилися, засоромилися. Звернув увагу на їх забруднені фарбою руки. Мої землячки відновлювали на мармурі надписи імен полеглих. Робили це за власною ініціативою, за покликом душі. Звично потігся за фотоапаратом, гурт запротестував.
- Не потрібно нас ні фотографувати, ні про нас писати. Це робимо за велінням серця.
Згадав нещодавню перед тим розмову, мовляв, на свято людей прийде мало. Зустрівши тих жінок, зрозумів – бахмачани прийдуть...
Знову, як завжди на 9 Травня, бахмачани зібралися за традицією біля монументу «Танк». Відбулося покладання вінків і квітів, потім під марші духового оркестру багатолюдна колона рушила до Меморіалу Слави, до священного місця - до Вічного вогню.
Тут вже людно, на лаві почесних гостей пізнаю дорогих наших фронтовиків Григорія Микитовича Кащенка, Ольгу Сергіївну Сліпичко, Федора Федоровича Шевченка, Івана Михайловича Тарасенка, Федора Григоровича Матяша. Тут учасники війни Ольга Федорівна Ніколаєнко, Андрій Григорович Башук.
Привітати ветеранів, згадати незабутні імена тих, хто наближав жаданий День Перемоги, хто поліг на фронтах Вітчизняної, хто пішов від нас уже потім, прийшли керівники міста і району, представники підприємств і установ, цілі колективи, сім’ї.
Як завжди зворушливо вітав ветеранів і присутніх мер міста Павло Шимко.
А ось промова голови районної ради ветеранів Івана Георгійовича Соколова:
- Шановні ветерани війни і праці, шановні бахмачани!
Минуло 72 роки від тоді, як закінчилася найбільш жорстока, кровопролитна і руйнівна війна, яка не мала собі рівних в історії людства, і на нашу багатостраждальну землю прийшла Перемога.
День Перемоги над фашистською чумою - це невмирущий пам’ятник усім живим і загиблим на фронтах, померлим від ран, данина поваги всім воїнам різних національностей тодішнього Радянського Союзу, які відстоювали свободу і незалежність своєї Батьківщини.
Схиляємо свої голови перед пам’яттю полеглих у боях, безмежно вдячні живим учасникам війни, які своїм життям та виснажливою працею наблизили світлий день Перемоги над нацизмом.
Святкування Дня Перемоги - це реальне втіленення крилатого вислову - „Ніхто не забутий, ніщо не забуто”.
Усе далі віддаляються у минуле роки Вітчизняної і Другої світової. Прикро, з кожним днем йдуть із життя фронтовики і учасники війни - живі свідки жорстоких, виснажливих і кривавих боїв з німецькими загарбниками, забираючи з собою і пам’ять про війну.
Наймолодшим фронтовикам нині 90 років, і вони потребують людської уваги та моральної підтримки.
Вдячні за увагу до нас, ветеранів війни, з боку керівництва райдержадміністрації і районної ради, керівників установ, підприємств, підприємців, фермерів, які допомагають ветеранам війни як морально, так і матеріально.
Кожного з нас, 56 фронтовиків, зігріла турбота з боку керівників району, коли напередодні всіх перевідали, привітали з Днем 9 Травня, вручили подарунки. То був прояв синівської турботи до переможців.
На жаль, деякі писаки не розуміють, що колишні воїни живуть і зараз спогадами про минулі події Великої Вітчизняної, і якими б гіркими, навіть трагічними вони не були - це наша молодість, це наша любов, це наш ратний подвиг і самовідданість в ім’я Батьківщини, яка нас виховала, яку щиро любили і захищали.
А нині нашу героїчну боротьбу гідно продовжують воїни України, ціною власного життя захищаючи незалежність України у східних областях.
Від імені районної організації ветеранів щиро вітаю зі світлим святом - 72-ю річницею Перемоги у Великій Вітчизняній і Другій світовій війні.
Вічна пам’ять героям, що загинули в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини! Слава Україні!
Хоровий колектив ветеранів праці поздоровив присутніх досконалим виконанням пісень.
За упокій душ невинно убієнних помолились священики. На мармурові плити лягли живі квіти.
Дорога ціна заплачена за Перемогу. Гріх забути тих, хто захищав нашу землю, гріх принижувати велич їх подвига. Президент США Франклін Рузвельт зазначав: «З точки зору великої стратегії важко уникнути того очевидного факту, що радянські армії нищать більше солдатів і озброєння фашистської Німеччини, ніж всі 25 держав, які воюють з німецьким фашизмом». Що тут додати.
Вічна пам’ять тим, хто 72 роки тому повернув Світові мир.
Борис Бобришев
P.S. Повертаючись зі свята, звернув увагу на літню жінку, запнуту „не по-нашому”. Заговорив, дійсно, Єфросинія Микитівна Іващенко родом з Атюші, там запинаються хустками саме так. Гостює в Бахмачі у рідні. Вирішила побувати на святі. Побачене зворушило, навіть склала у пам’яті вірша, присвяченого полеглому на війні батькові Микиті Якимовичу Кобизькому. Вірш вийшов довгим. А ось чотири рядки, останній його куплет, поза волі авторки він адресований всім-всім, хто не повернувся...
Тобі вклоняюсь низько до землі
І хочу, щоб ясні настали дні
Для всіх, для всіх, кого ти захистив.
А в нагороду, нехай луна
твоїх онуків спів...