У нас - гарні сусіди

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Не найкращі часи переживає наша рідна Зеленівка, та все ж моїм землякам хочеться світлого, святкового, піднесеного. От і вирішили провести свято вулиці. Хоча вона схожа на інші, та любимо її і за білопінне квітіння весняних садів, за золоте осіннє вбрання, гарна вона у спекотне літо і під зимовою ковдрою. Так може сказати мешканець більшості вулиць і не тільки у Зеленівці. А от дружніших за нас немає, свідченням тому – наше свято.


Колись, ще за прусів, було на ній 16 дворищ, тепер лише одинадцять. От і зібралися ми гуртом, щоб згадати і наших фронтовиків, кого вже немає з нами багато років, але пам’ятаємо ще й нині. Це Андрій Сергійович Дяченко, Микола Іванович Найденко, Степан Васильович Варчак.


Запрошений на свято самодіяльний гурт „Перевесло” присвятив їм пісню, а потім заспівали на честь наших вдів. Вийшов концерт щирий і змістовний, задушевний. Підняли настрій гуморески і вірші, згадали цікаві пригоди із життя нашої рідної вулиці. Якось непомітно прийшло відчуття, що зібралася немовби одна родина. Стало затишно і тепло у дружному колі.


Згадали найстарших мешканців, це Лідія Василівна Лапа та Микола Федорович Тищенко, а найменшенький наш сусід Дмитрик Дорошенко має лише три місяці від роду. Усі ми щиро бажаємо хлопчикові вирости міцненьким розумником на радість і рідним, і всім нам.


Святкувати намагалися згідно написаного сценарію, а коли заходилися створювати незплановане застілля, вийшло ще цікавіше. Зварили куліш і уху, позносили, хто на що багатий. І заспівали гуртом пісні, які здавалися вже забутими. Співали дружно, наче виконували їх завжди. Отоді і відчули, що ми є справжня родина, де і „с днем рожденья поздравляют и навеки провожают всем двором”. Ще й зараз у душі залишається відчуття чогось світлого, приємного, теплого, бо у нас гарні сусіди.


Лідія Симоненко