Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


ДЮСШ працює, нашу юнь гартує

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Листопад – місяць народження дитячо-юнацької спортивної школи (ДЮСШ). Нещодавно закладу „сили і здоров’я” виповнилося 35 років, з цього приводу зустрівся з першим директором І.О.Малашенком. Іван Олександрович пригадав історію створення школи, відповів на запитання.


- Так, так... Уже стільки літ минуло. То був час, коли від настрашнішого лиха - Світової війни віддаляло майже чотири десятиліття. Життя у тодішній державі налагоджувалось, але помітили, що здоров’я молодого покоління стало погіршуватися. Почали розбиратися. Назвали причину – малорухомий спосіб життя. Тогочасна ознака достатку – телевізори, магнітофони, інша аудіотехніка приходили у більшість радянських родин. Це не завжди йшло на користь, бо значний час проводили біля екранів. Уроки фізкультури не компенсували дефіцит рухів. Як спосіб виправити становище, стали запроваджувати у райцентрах спортивні школи. 1 листопада 1982 року запрацювала така і у нас.


- Іване Олександровичу, ці заклади діяли за однаковою програмою у масштабах області?


- Кожен район виходив із своїх можливостей, з наявності відповідних фахівців. Тренерів-викладачів у нас було п’ятеро. Функціонували відділення: легка атлетика, лижні гонки, футбол. З тієї когорти залишилися Володимир Петрович Стецюк і Олексій Леонтійович Білич. Перший тренує футболістів, його колега опікується легкоатлетами. Працювали тоді й тренери-викладачі з лижних гонок Григорій Михайлович Олійник та Любов Миколаївна Колоша. Уже наступного року тренерсько-викладацький склад збільшився удвічі. Старшим тренером з лижних гонок став Микола Дмитрович Журавель, допомагала у цій дисципліні Надія Миколаївна Ланько, пізніше доєднався Юрій Федорович Ненаженко.

До легкої атлетики долучилася майстер спорту Радянського Союзу Євдокія Степанівна Тума. З ентузіазмом узявся за справу тренер-викладач з футболу Олександр Борисович Соболєв, про що свідчать чисельні шкільні спортивні трофеї – Кубки, грамоти, цінні призи, виборені на зелених полях області. До речі, О.Б.Соболєв – наступний директор ДЮСШ, займав цю посаду 15 років.


- За три з половиною десятиліття спортшколу закінчили тисячі підлітків. Знаю, що сьогодні її відвідують не лише діти колишніх учнів, а навіть і онуки. Який кількісний склад ДЮСШ нині?


- У школі навчається 412 учнів у 29 групах, де задіяні 15 тренерів-викладачів. Хочеться відзначити здобутки нашого колективу. Підготовлено сім майстрів спорту України, 16 кандидатів у майстри спорту (КМСУ), до 100 першорозрядників і понад півтори тисячі масових розрядів. У цьому велика заслуга тренерів-викладачів нашої школи, які щедро передають свої знання, уміння, досвід юним спортсменам, виховуючи їх сильними, спритними, справжніми патріотами України.


Звісно, головне завдання ДЮСШ полягає не у підготовці чемпіонів. Горджуся, коли зустрічаю колишніх наших учнів підтягнутими, стрункими, з ознаками здоров’я – саме це найголовніше.


Знаєте, легко навіть з першого погляду визначити, чи дружить людина зі спортом. Ті, хто займався у нас, потім через усе життя несуть відданість олімпійським ідеалам. Здоровий спосіб життя пропагують серед друзів, у своїх родинах, у колі оточуючих.


Найбільше радіємо, як після закінчення школи випускники продовжують нашу справу, обираючи навчання за фахом фізвиховання. Можу назвати їх по пам’яті. Це Ю.Копа, В. Слабченко, М. Ольшевський, О.Янчик, О.Заіка, С.Москалець, М.Шуляк, О.Яненко, Ю.Іванько, О.Бузун, А.Васін, С.Откидач, С.Жема, А.Журавель, О.Навроцький, О. Лукяниця, В.Сова, М.Небощицький, В.Небощицька, Р.Шарій, Є.Сипливий. Їх більше, відразу всіх не згадаю – 35 років все ж...


- Справді, відрізок часу значний. А чи пам’ятаєте перших переможців, хто вписав рядки у славну історію ДЮСШ?


- Запитали, а в уяві ожив цілий калейдоскоп хвилюючих подій. Наші вихованці неодноразово здобували призові і переможні місця на змаганннях різного масштабу і рангу: від районних до Всеукраїнських та Міжнародних.


Першими у скарбничку спортивних тофеїв школи зробили внесок підопічні тренера-викладача з легкої атлетики О.Л.Білича. Як забути перемоги Оксанки Хоменко — срібного призера зональних змагань першості України з бігу на 800 метрів. Тоді десятикласниця виконала І спортивний розряд, увійшла до збірної команди області з легкої атлетики. Вона першою засвідчила, що бахмачани здатні перемагати.


У той же час отримували перемоги Едуард Сорока, Андрій Швидкий, Сергій Костовський, Олександр Згонник. Випереджали на дистанціях суперників Т.Кириченко, сестрички Женя, Люда і Яна Ільченки, С.Гусол, Ж.Рогова, В.Гришко. Пригадую, В.Роговий став призером першості України в бігу на 800 м, чемпіоном області в бігу на 1000 метрів.


Немало спортсменів-рекордсменів, призерів обласних змагань і вищого рангу, підготувала досвідчений тренер, майстер спорту Є.С.Тума. Серед них О.Страшний, Т.Охрімець, Ю.Іванько — рекордсмени бігу на різних дистанцііях. І.Хоменюк була недосяжною в стрибках у висоту, О.Чала - в потрійному стрибку, Л.Дидика - в стрибках у довжину і метанні диску, М. Шуляк стала майстром спорту України з легкої атлетики.


Нині Євдокія Степанівна тренує тенісистів і підготовила переможців району, вони ж - призери обласних змагань з настільного тенісу, це - В.Рогова, А. Жолобко, Ю.Силка.


Чимало спортсменів-рекордсменів підготував старший тренер-викладач Георгій Олегович Небощицький, який виховав цілу плеяду легкоатлетів - переможців в чемпіонатах України, на Міжнародних, Світових і Європейських рівнях в метанні списа, штовханні ядра і метанні диска. Це, в першу, чергу майстри спорту України з метання списа. Найдальших відміток у змаганнях на кубок Європи в 2007 р. та у Берліні — 2009 р. сягав спис В.Шумейко. Вікторія виправдала своє ім’я, виконавши норматив майстра спорту України в 2011 році на чемпіонаті Європи в фінальних змаганнях по регбі -7.


До речі, її чоловік В.Фельфнер – теж випускник школи, багаторазовий чемпіон України в метанні списа, переможець традиційних міжнародних змагань з метання списа “Кубок Рівного” у 2001 р. Н. Остапчук — неодноразова переможниця відкритих чемпіонатів України з метань, член юнацької і юніорської збірної України, кандидат в майстри спорту України 1997 році, А. Гребеник — кандидат в майстри спорту з метання списа переможець і призер чемпіонатів України. В. Небощицька — кандидат в майстри спорту України, член збірної команди України в 2015-2016 рр., учасниця юнацького чемпіонату світу з метання списа в 2013 році в м.Донецьку, переможниця міжнародних турнірів у 2014 році в Ізраїлі, в 2015 році в Румунії — особистий результат в метанні списа 49 м. 70 см. Багаторазова чемпіонка України в метанні списа О. Городненко - займала призові місця з метання списа, в подальшому займалася спортом регбі - 7, стала чемпіонкою України, де було присвоєно спортивне звання МСУ. Першорозрядниками в метанні спису неодноразовими переможцями та призерами України ставали: Харченко Н., Ситник Д., Карпенко Ю., Небощицький М., Прокопенко А., Кисіль І., Гірман П.


Сьогодні спортивні традиції продовжують вихованці: Лисенко А., Васюк Д., Карацюба Я., Волницька Д., Мосьпан Д., Винник В., Остапчук І., Тимченко А., Саєвський І., які є переможцями обласних змагань учасниками і призерами фінальних чемпіонатів України серед юнаків і дівчат.

Микола Дмитрович Журавель— тренер-викладач виховав майстра спорту України зі спортивного орієнтування на лижах. Це його син - Арсен Миколайович, який продовжує справу батька на тренерській роботі. В здобутку тренерів-викладачів Журавлів маса розрядників, переможців обласних змагань, чемпіонатів України, Європи та Міжнародних змагань. Це кандидати в майстри спорту О.Гайдай, Т.Стадник, В.Кондрашов, С.Откидач, В.Борщ, Ю.Бут, С.Бут, О.Заїка, першорозрядники з лижних гонок Я.Старник, С.Жема, О.Бочок, В.Бочок, М.Рубан, О.Чорток, Т.Хоменко, М.Ольшевський, Ю.Сивець, С.Москалець, сестри з с.Митченок Ніна, Люда і Катя Зражевські...


Потрібно відзначити роботу старшого тренера-викладача з футболу Володимира Петровича Стецюка. Уже згадував, працює з першого дня відкриття школи. Життя фахівця — футбол, він і несе своє захоплення до юних. Більше тисячі любителів “Шкіряного м’яча” виховав талановитий наставник і досяг високих спортивних результатів. З цим настроєм його вихованці виходять на зелені газони футбольних полів. Уперше юні футболісти стали чемпіонами області в 1985 році. Потім виграли приз клубу “Шкіряний м’яч” першості області...


- Іване Олександровичу, вибачте, перериваю. Знаю, що послужний список тренера-викладача з футболу Стецюка, як і Віктора Анатолійовича Сипливого, до речі, - нинішнього директора ДЮСШ – занадто ємкий. Боюсь, що ми втомимо читача. Обіцяю повернутися до цієї теми в окремому матеріалі. Поки що хочу, щоб розповіли про здобутки ваших особистих вихованців.


- Вимушений погодитися, але ловлю вас на слові. До футболу повернемося... Що ж до мене, займаю посаду заступника директора з навчально-тренувальної роботи і тренера-викладача з легкої атлетики. Теж підготував ряд спортсменів-розрядників, призерів, переможців обласних змагань з легкої атлетики. А стрибун у висоту Є.Ігнатчик — срібний призер зональних і фінальних змагань України. Юнак відстоював честь збірної ДЮСШ району, області, призер Всесоюзної матчевої зустрічі в стрибках у висоту, той рекорд ДЮСШ і досі непереможений.


Бронзова призерка чемпіонату області з бігу на 200 м Ю.Мозгова – теж залишила непереможеним рекорд ДЮСШ у своїй дисципліні. Срібним призером чемпіонату області з бігу на 3000 м був П.Горовий, а його брат О.Горовий у штовханні ядра став бронзовим призером. А.Білоштан, Д.Семенченко - чемпіони і призери в штовханні ядра і метанні диска , А.Білоштан – ще й учасниця фінальних змагань у штовханні ядра...


Як уже відзначав, рекорди – не головне. По-різному складається професійна доля випускників, але де б вони не були, яку б професію не вибрали, любов до спорту завжди з ними. Тренерам приємно, що їхні вихованці мають відмінні успіхи в навчанні і в спорті, це свідчить, що ДЮСШ сприяє не тільки спортивному розвитку учнів, а й їх розумовим здібностям.


Проте для кращої підготовки юної молоді, залучення дітей до масових занять спортом треба побудувати більш оснащений, більш просторий з манежем легкоатлетичних доріжок, міський спортзал для ДЮСШ. Створили б умови для занять футболом, волейболом, баскетболом, легкою атлетикою та іншими видами спорту, відволікаючи тим самим дітей від негативного впливу вулиці.


Спілкувався Борис Бобришев


На фото зверху: Перші чемпіони області по футболу серед команд ДЮСШ в молодшій групі. Травень 1985р. Старший тренер-викладач В.П.Стецюк. На фото знизу: Переможці і призери обласних змагань з легкої атлетики. 1987-1988рр. Тренер-викладач І.О.Малашенко.

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове