Знай наших!

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Телевізор у новорічну ніч – обов’язковий атрибут. Дружина із гостями вмикнули „ящик” ще звечора. Слухали у піввуха. Залунав знайомий наспів: „Рува лєт, рува лєт рува, рува-рулася...Ой, полола дівчина лободу...”


- Дивіться, дивіться - Цибанька! – вигукнули майже разом. Справді, упізнав Антоніну Іванівну. На екрані виспівували Бахмацькі „Криниці”. Цей колектив переглядав безліч разів. Виступ наживо має свої переваги, але на екрані артистів-земляків було спостерігати цікавіше. Досвідчений оператор вдало міняв „картинку”, подаючи то загальний план, а то пропонуючи на весь телевізор окремі обличчя. Так із залу не розгледиш навіть з місць першого ряду.


Насолоджуватися чарівним співом, колоритними народними костюмами, яскравими світловими ефектами випало недовго – передача, на жаль, уже завершувалася...


А напередодні Різдва стрівся з учасником художнього гурту Миколою Івановичем Романенком, не втерпів, перепитав про той виступ.


- Справді, дісталися столиці, виступали на „Фольк-music”… Вітали всю Україну… Нам до телебачення не звикати, але цього разу дзвонили нам діти, онуки, друзі так часто, як ніколи.


Знаєте, хвилювалися, адже трансляція відбувалася наживо. Та наш колектив уже загартований. Сама атмосфера дійства налаштовувала на свято, телестудія виглядала казковою. У гурті 19 учасників. Усі старалися. Назву наші подружні пари. Це Наталка і Геннадій Петрані, Оксана і Олександр Лукові, Валентина і Валерій Діденки, Алла і Борис Федаї – вони задавали азарту. А як витанцьовувала Наталка Крисенко! Саме вона і вітала від гурту всю Україну. Не можу не згадати Любов Бережну – учасницю з першого дня створення „Криниць”.


Як тут не сказати добре слово на адресу Антоніни Іванівни Цибань, яка зібрала наш етнографічний ансамбль, займалася, терпляче шліфуючи виступи до досконалості. І ось студія у столиці. Це своєрідне визнання саме її організаторського таланту, - поділився самодіяльник.


Вдалося поспілкуватися ще із директором Бахмацького сільського будинку культури Станіславом Рулою:


- Такими співучими земляків уже давно не чув, заслуговують похвали всі. Та все ж прошу згадати водія, котрий відвозив нас до столиці і повернув у село. Це Микола Бакал. Спасибі підприємцю, Новий рік зустрічав у дорозі. Микола Миколайович вирушив у подорож у 2017, а повернувся вже в , тривалим виявилося відрядження.


Якби не щедрість сільського голови Наталії Гришко, не бачити б нам ні Києва, ні „Фольк-music”. Спасибі і Наталії Борисівні.


Користуючись нагодою, „Криниці” вітають земляків уже не з екрана, а зі сторінки районної газети. Усього доброго бажаємо у вашому житті!


Борис Сєдач